71% українців вважають себе щасливими — рівень повернувся до довоєнного показника
Попри тривалу війну, втрати, економічні труднощі та постійну небезпеку, 71% українців називають себе щасливими. Це майже стільки ж, як у грудні 2021 року, за два місяці до початку повномасштабного російського вторгнення.
Про це свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене з 7 травня до 3 червня 2026 року.
Водночас 16% опитаних вважають себе нещасливими, а ще 11% відповіли, що почуваються «і так, і ні».
Рівень щастя відновився після падіння у 2024 році
КМІС досліджує самооцінку щастя українців уже понад 20 років.
У грудні 2021 року щасливими себе вважали 71% респондентів. Після початку повномасштабної війни цей показник певний час залишався відносно стабільним, але упродовж 2024 року почав знижуватися.
У грудні 2024 року частка щасливих становила 58%. Наприкінці 2025 року вона зросла до 69%, а у травні 2026-го — до 71%.
Таким чином, суб’єктивний рівень щастя фактично повернувся до показника, зафіксованого напередодні великої війни.
При цьому частка людей, які вважають себе нещасливими, майже не змінилася: у грудні 2024 року таких було близько 16%, і стільки ж — у травні 2026 року.
Найбільше скоротилася група тих, хто не міг однозначно оцінити свій стан. Частка відповідей «і так, і ні» зменшилася приблизно з 25% до 11%.
У КМІС пояснюють, що значна частина людей перейшла не безпосередньо від нещастя до щастя, а від суперечливої оцінки власного життя до більш позитивної.
Найщасливіші — молодші, здоровіші та заможніші
Результати опитування підтвердили сильний зв’язок між рівнем щастя, віком, матеріальним становищем і здоров’ям.
Серед українців віком до 40 років щасливими себе назвали 75%. Серед людей віком від 70 років — 60%.
Ще виразнішою є залежність від рівня добробуту.
Серед респондентів із дуже низьким достатком щасливими вважають себе лише 48%, тоді як серед найбільш забезпечених — 91%.
Подібна ситуація і зі здоров’ям. Серед людей, які оцінюють його як погане або дуже погане, щасливими є близько половини. Серед респондентів із найкращою самооцінкою здоров’я цей показник сягає 91%.
КМІС також звертає увагу на тісний зв’язок між матеріальним становищем та здоров’ям: серед найбідніших лише 8% оцінюють свій стан здоров’я як добрий, тоді як серед найбільш забезпечених — 51%.
Розуміння сенсу життя майже вдвічі підвищує частку щасливих
Одним із найпомітніших чинників виявилося відчуття сенсу життя.
Серед тих, хто не знає, у чому полягає сенс їхнього життя, щасливими назвали себе 41%.
Серед респондентів, які відповіли, що розуміють сенс власного життя, цей показник становить 79%.
Отже, різниця між цими двома групами сягає майже 40 відсоткових пунктів.
Соціологи наголошують, що суб’єктивне щастя формується не лише матеріальним становищем. Значення мають здоров’я, родинні стосунки, безпека, соціальні зв’язки, можливість реалізації та оцінка майбутнього.
КМІС пояснює результати адаптацією до тривалої війни
Соціологи застерігають від висновку, що зростання частки щасливих означає покращення об’єктивних умов життя.
Війна продовжується, українці стикаються з втратами, небезпекою, економічними проблемами та психологічним виснаженням.
Президент КМІС Володимир Паніотто пояснює результати здатністю людей адаптуватися до надзвичайно складних умов.
За його словами, під час війни змінюються критерії, за якими люди оцінюють своє життя. Те, що в мирний час могло сприйматися як серйозна проблема, в умовах війни часто відходить на другий план.
Більшу цінність натомість отримують базові речі — життя близьких, наявність житла, роботи, можливість бачитися з родиною та підтримувати звичні соціальні контакти.
Соціологи також припускають, що певну роль може відігравати сприйняття майбутнього України та відчуття здатності держави впливати на перебіг війни. Водночас КМІС наголошує, що ці пояснення є лише гіпотезами й безпосередньо цим дослідженням не перевірялися.
Кожен шостий українець почувається нещасливим
Поряд із високою часткою людей, які позитивно оцінюють своє життя, КМІС звертає увагу й на інший показник.
16% опитаних назвали себе нещасливими або скоріше нещасливими. Це означає, що за статистикою стоять мільйони людей, які гостро переживають наслідки війни, втрати, проблеми зі здоров’ям, матеріальні труднощі або складні особисті обставини.
Тому нинішні 71% щасливих, за оцінкою соціологів, свідчать не про те, що війна перестала впливати на життя людей, а радше про здатність українського суспільства пристосовуватися до тривалих кризових умов і зберігати позитивне сприйняття власного життя.
Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю серед 2007 повнолітніх громадян України, які проживали на підконтрольній уряду території. Жителі тимчасово окупованих територій та громадяни, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон, до вибірки не входили.
Формальна статистична похибка для вибірки такого обсягу не перевищує 2,8%, однак КМІС зазначає, що в умовах війни можливі додаткові систематичні відхилення.
Читайте також:
