«Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу». (Прип. 25:2). Біблійна розповідь про реальність − про те, що Бог створив світ пізнаваним, а носіїв Його образу − пізнаючими − пояснює людське прагнення до пізнання і дослідження навколишнього світу. Це також виправдовує використання загального одкровення, коли ми прагнемо пізнання створеного порядку через різні галузі науки.
Джерело: christianpost
Говорячи прямо, Біблія не є антинауковою. Швидше за все, Біблія пояснює, чому наука працює. І іноді Біблія пропонує розуміння, яке проливає світло на невирішене питання науки. Так, наприклад, сталося з руйнуванням ассирійцями Лахіша, про яке йдеться у книзі Царств. Точний біблійний звіт про цю подію дав вченим надійний якір, за допомогою якого можна відповісти на дві складні дилеми: одна пов’язана з геофізикою, а інша − з археологією.
Одне з постійних питань геофізики – як виміряти зміни магнітного поля Землі у часі. Магнітне поле Землі діє як масивний космічний щит, захищаючи нас від сонячних вітрів, які можуть вивести з ладу навігаційне обладнання, внести шкідливе випромінювання в атмосферу або навіть повністю зруйнувати нашу атмосферу.
Проте магнітосфера Землі не є ідеальним щитом. Протягом багатьох років вченим було відомо про прогалини у магнітосфері над певними регіонами, які дрейфують з часом. Однак, оскільки виміри проводилися лише з 1850-х років, існує значна прогалина у наших знаннях про те, як магнітосфера змінювалася в далекому минулому. Хоча з магнітного запису в гірських породах можна отримати значні виміри, локалізовані виміри отримати набагато важче. Або, принаймні, їх було важче отримати, поки дослідники не знайшли спосіб використати згорілі руїни стародавньої археології.
Йоав Вакнін із Тель-Авівського університету нещодавно очолив групу фахівців у Тель-Лачіші для вимірювання магнетизму. Коли ассирійський цар Сеннахеріб спалив Лачиш в 701 році до н. е. У міру охолодження ці артефакти наново налаштовувалися на магнітне поле Землі, формуючи знімок магнітного поля Землі у конкретному місці у конкретний момент.
Маючи достатню кількість знімків, подібних до цього, вчені могли б набагато краще скласти картину зміни магнітного поля з часом. Якщо, звичайно, біблійне датування цієї події точне.
Історики сходяться на думці, що це так. «У чотирнадцятий рік царювання царя Єзекії, − говориться у 2 Царств 18:13, − Сеннахеріб, цар Ассирійський, напав на всі укріплені міста Юди». Даючи точне датування арамейських, ассирійських та вавилонських завоювань регіону, Біблія дає вченим такі корисні точки опори для даних, які вони можуть використовувати.
І це пов’язано із другим досягненням Біблії в археології. З не до кінця зрозумілих причин радіовуглецеве датування не точне приблизно в 800-400 роках до нашої ери, в історичний період, відомий як «плато Халльштат».Крива датування, отриманих за допомогою вуглецю, приблизно в цей час спотворюється, вирівнюючись там, де, здавалося б, не повинна. В результаті вчені не можуть надійно датувати вуглецем об’єкти на значному та важливому відрізку історії.
Прорив, подібний до того, що стався в Лахиші, дає нам новий спосіб знайти ці дати за допомогою археомагнетизму − процесу, який використовує магнітні показання археологічних об’єктів для визначення їхнього віку. Як і прогрес у геофізиці, археомагнетизм залежить від надійних, незалежно встановлених дат із давньої історії. Саме такі речі Писання пропонує знову і знову.
Звичайно, це не перший випадок, коли підтверджується точність Біблії. Старий Завіт передбачив існування таких древніх груп, як хети, задовго до того, як хтось виявив свідчення їхньої культури. Опис вбивства того ж ассирійського царя Сеннахеріба збігається з тим, що наводить у своїх записах його син Есархаддон. Багато археологів вважають, що в руїнах Єрихона є свідчення раптового структурного обвалу, що збігається з тим, як у книзі Ісуса Навина описано руйнування міста.
Звичайно, залишається багато загадок щодо того, як численні фрагменти археологічного літопису узгоджуються з біблійним. Але, за словами археолога та єврейського вченого Нельсона Глюка, «[Можна] однозначно та категорично стверджувати, що жодне археологічне відкриття ніколи не спростовувало жодного біблійного посилання». Однак, «були зроблені десятки археологічних знахідок, які підтверджують у ясних контурах або точних деталях історичні твердження в Біблії».
Читайте також:
В Іраці знайшли наскельну різьбу періоду Ассирійського царя, про якого пише Біблія
Саме цього ми маємо очікувати від релігії, що ґрунтується на історії. Біблія описує реальні події, що відбувалися із реальними людьми. Ми повинні очікувати від неї точних даних про події, про які вона повідомляє, навіть про події стародавнього минулого. І якщо це правда, то представлені в ній дані можуть допомогти нам розгадати загадки навколишнього світу.
