ДЕСС провела засідання, присвячене реформуванню взаємин між державою та релігійними організаціями
Експертна рада Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) провела засідання, присвячене реформуванню взаємин між державою та релігійними організаціями, а також розглянула судові справи щодо структур, пов’язаних із Московським патріархатом.
Джерело: ДЕСС
Обговорення нової моделі співпраці держави і Церкви
Учасники засідання — провідні науковці та релігієзнавці — представили власні пропозиції щодо сучасної системи державно-церковної взаємодії. Йдеться про оновлення правових підходів відповідно до нинішніх викликів, з якими стикається країна в умовах війни та суспільних змін.
Ключовою темою стала необхідність перегляду застарілих норм і формування балансу між автономією релігійних спільнот та інтересами держави. Попри різні погляди на окремі положення, учасники погодилися, що відкритий діалог є необхідним для створення справедливого законодавчого поля.
Роль релігійних організацій у стратегічних сферах
Експерти наголосили, що держава повинна визначити чіткі рамки співпраці з церквами у важливих напрямках суспільного життя, зокрема:
-
духовна підтримка військовослужбовців;
-
соціальна та гуманітарна діяльність;
-
зміцнення моральних засад суспільства.
Водночас підкреслювалася потреба системного підходу, який забезпечить стабільність і ефективність такої взаємодії.
Опора на попередні напрацювання
Одним із можливих орієнтирів для реформ може стати Концепція державно-конфесійних відносин початку 2000-х років. Вона розроблялася за участю релігійних організацій, а частина її положень уже знайшла відображення в чинному законодавстві.
Експерти вважають, що використання цього досвіду допоможе забезпечити спадкоємність державної політики у сфері свободи віросповідання.
Конституційні принципи та права людини
Особливу увагу приділили необхідності дотримання базових принципів:
-
рівності громадян незалежно від віри чи невіри;
-
відповідності міжнародним стандартам прав людини;
-
чіткої правової визначеності для всіх релігійних спільнот.
Також обговорювалися питання свободи релігійної ідентичності, самовизначення та збереження світського характеру держави.
Урахування інтересів незалежних громад
Учасники засідання підкреслили важливість інклюзивності нового законодавства. Особливо це стосується громад, які не мають централізованої ієрархічної структури.
На думку експертів, держава повинна гарантувати свободу діяльності всіх конфесій і не втручатися у внутрішні богословські питання, що відповідає європейській практиці.
Судові процеси щодо структур, пов’язаних із Московським патріархатом
Окремим пунктом порядку денного стало обговорення позовів ДЕСС про припинення діяльності деяких релігійних організацій, які мають зв’язки з Московським патріархатом.
Представники служби повідомили про перебіг судових слухань. Частина членів ради висловила думку, що представники Київської митрополії УПЦ намагаються затягнути розгляд справ і уникнути їх розгляду по суті, використовуючи процесуальні механізми.
Висновок
Експертне засідання засвідчило: Україна стоїть на порозі переосмислення державної політики щодо релігійної сфери. Умови війни, питання безпеки та збереження свободи совісті вимагають нових рішень, які поєднають демократичні принципи з реаліями часу.
Дискусія триває, але вже очевидно, що майбутня модель взаємодії держави і Церкви має стати більш прозорою, справедливою та орієнтованою на захист прав людини.
Читайте також:
