Міжнародний день волонтера: як українці та церкви змінили зміст слова «служіння» під час війни

5 грудня Україна разом зі світом відзначає Міжнародний день волонтера — свято людей, які діють із чистої доброї волі. У роки війни саме волонтери стали фундаментом національної стійкості, а тисячі українських християнських громад перетворилися на центри допомоги, порятунку та милосердя.
Джерело: Укрінформ
Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку, заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 1985 році, покликаний вшановувати людей, які безкорисливо служать суспільству. Традиція волонтерства сягає початку ХХ століття, коли міжнародні групи молоді відбудовували зруйновані війною поселення у Франції. Згодом рух поширився по всьому світу.
В Україні волонтерство інституційно оформилося у 1990-х, однак справжній вибух активної громадянської участі стався під час Революції Гідності та початку війни на Донбасі. Саме тоді волонтери взяли на себе критично важливі функції держави — від збору амуніції для військових до допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Повномасштабне вторгнення розширило масштаби волонтерства безпрецедентно. Сьогодні практично кожен українець у тій чи іншій формі долучився до допомоги армії чи цивільним. Президент України під час привітання наголосив: з перших днів війни українці діяли у єдності, і саме ця єдність стала однією з причин того, що Москва не змогла досягти своїх цілей.
Волонтерський рух і роль церков
Особливий внесок у цей рух зробили християнські громади. Тисячі протестантських церков стали волонтерськими хабами: формували гуманітарні вантажі, готували їжу, прихищали переселенців, організовували евакуацію з «гарячих» територій, підтримували ТРО та підрозділи ЗСУ. Часто служителі та волонтери ризикували життям, доставляючи допомогу чи вивозячи людей з-під обстрілів.
У багатьох деокупованих районах саме церкви першими починали ремонтувати житло, відновлювати осередки спільнот, надавати психологічну підтримку. Баптистські та п’ятидесятницькі громади в різних містах стали «пунктами незламності» задовго до того, як цей термін з’явився офіційно.
Християнське коріння волонтерства
Традиція милосердя та соціальної опіки має глибоке християнське підґрунтя: протягом двох тисячоліть церкви були поруч із хворими, сиротами, бідними й переслідуваними. Багато видів сучасної благодійної діяльності виникли саме в християнських спільнотах. Тому не дивно, що в умовах війни українські віруючі стали одними з найактивніших волонтерів країни.
Читайте також:







