Війна різко змінила медичну карту України: смертність зросла, хвороби «помолодшали»

За останні чотири роки система охорони здоров’я України зазнала глибоких змін, більшість із яких мають негативний характер. Після початку повномасштабної війни зросла смертність, зменшилася тривалість життя, а низка хвороб почала проявлятися у значно молодшому віці.

Джерело: NV

Смертність і тривалість життя

За даними Центральне розвідувальне управління США, станом на 2024 рік Україна опинилася серед країн із найвищими показниками смертності у світі.

Середня тривалість життя різко скоротилася:

• чоловіки — з 66,4 року (2020) до приблизно 57–58 років;
• жінки — з 76,2 року до 70–71 року.

Погіршення пов’язують як із прямими наслідками війни, так і з ускладненим доступом до медичної допомоги, стресом і загальним зниженням рівня життя.

Ментальне здоров’я: наймасовіша проблема

За оцінками Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), майже половина людей, які залишаються в Україні, відчувають проблеми з психічним здоров’ям. Близько 39% мають діагностовані неврологічні розлади, пов’язані зі стресом.

У прифронтових регіонах рівень тривожності сягає 72%.

Водночас фахівці наголошують: побутові твердження про «депресію» чи «ПТСР» не завжди відповідають клінічним критеріям. Посттравматичний стресовий розлад — це хронічний стан, який діагностується за чіткими протоколами.

За оцінками ВООЗ і МОЗ, від 12% до 20% населення можуть мати ПТСР або його прояви, але офіційно в електронній системі охорони здоров’я зафіксовано менше ніж 40 тисяч підтверджених випадків (на початок 2026 року). Це може свідчити про недообстеження та низький рівень звернення по допомогу.

Важливо, що близько 80% людей після тяжких подій здатні поступово відновитися завдяки природній психологічній резистентності — явищу, яке називають «посттравматичним зростанням».

Серцево-судинні хвороби: небезпечне «помолодшання»

Лікарі фіксують суттєве зниження віку пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Інфаркти у 30–35 років, які раніше вважалися винятком, стають частішими. Кількість випадків артеріальної гіпертензії серед людей 25–40 років зросла на 15–20% порівняно з довоєнним періодом.

Причиною медики називають постійний стрес, який підтримує високий рівень кортизолу й адреналіну, порушує сон і виснажує серцевий м’яз.

Статистика демонструє тривожну динаміку:

• інфаркти — близько 55 тисяч випадків на рік (раніше 40–50 тисяч);
• середній вік інфаркту знизився до близько 40 років;
• у групі 18–35 років кількість випадків зросла майже утричі;
• інсульти все частіше трапляються у віці 35–45 років.

Багато пацієнтів звертаються по допомогу вже в критичному стані — через ігнорування симптомів або переконання, що «не на часі».

Інфекційні та онкологічні ризики

Війна також вплинула на поширення соціально небезпечних інфекцій. Щомісяця в Україні реєструють близько 1300–1500 нових випадків туберкульозу. У прифронтових регіонах особливо загрозливою залишається ситуація з ВІЛ/СНІДом.

Онкологія демонструє так званий «ефект відкладеної бомби»: через несвоєчасну діагностику й відкладене лікування кількість складних випадків може зрости в найближчі роки.

Висновки

Війна змінила не лише економіку та демографію країни, а й структуру захворюваності. Стрес, втрата стабільності, проблеми доступу до медичних послуг і психологічне виснаження формують нову медичну реальність.

Експерти наголошують: питання здоров’я населення стає стратегічним чинником національної безпеки та післявоєнного відновлення.

Читайте також:

• Війна оголила одну з найнебезпечніших криз психічного здоров’я в Україні – залежність

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!