У Європі віра втрачає значення, а в Україні – зростає: чому українська молодь залишається ближчою до Бога

У той час як у країнах Європи спостерігається помітне падіння релігійності, українське суспільство — зокрема молодь — демонструє стабільну прив’язаність до віри. Дослідження «Молодь у Німеччині – 2025» засвідчило, що майже 60% німецьких юнаків і дівчат віком 14–29 років не вірять у Бога. Для порівняння: у 2022 році таких було 51%. Проте навіть серед скептиків кожен третій визнає, що саме віра допомагає пережити важкі часи.
Джерело: The Page
На тлі європейської секуляризації Україна вирізняється вищим рівнем релігійності. Згідно з опитуванням Gradus Research (2025), лише 18% українців у віці 18–24 років ідентифікують себе як атеїсти або агностики. Водночас, на відміну від старших поколінь, молодь дедалі частіше шукає духовність поза межами традиційного православ’я, надаючи перевагу католицтву (4,3%) або іншим формам віри (7,3%), серед яких — нетрадиційні рухи, язичництво та східні релігії.
За даними Центру Разумкова (2024), 25% молоді в Україні регулярно відвідують богослужіння, що значно більше, ніж у 2020 році, коли таких було 21%. Ці показники вирізняють Україну на тлі ЄС.

Для порівняння:
- У Франції вірять у Бога лише 36% молоді (18–24 роки), а до церкви щотижня ходять 12% населення.
- У Німеччині щомісячно відвідують релігійні служби тільки 5% громадян.
- У Польщі, хоч віруючими себе вважають 87%, лише 34% відвідують церкву щотижня — це рекордно низький показник для країни.
- У США частка тих, хто щотижня ходить до церкви, впала з 42% у 2000-х до 30% у 2023 році, а серед молоді — до 22%.
Цікаво, що у Великій Британії релігійність серед молоді зростає: відвідуваність церков серед британців 18–24 років збільшилася вчетверо за шість років — із 4% до 16%.
У країнах ЄС, згідно з «Євробарометром», релігійна ідентичність залишається менш значущою: важливішими для громадян є родина (81%), національна належність (73%) і політичні переконання (54%).
Український контекст демонструє протилежну динаміку: віра у Бога, хоч і трансформується, продовжує відігравати велику роль у формуванні особистості та ціннісних орієнтирів, особливо у період війни.
Читайте також:








Потому что веруют в Украине в основном проворовавшиеся жулики? А их выблядки — это потомки тех, кто разворовывал советское наследие? Сейчас, благодаря войне, они теряют как награбленное, так и жизни, и ничего, кроме как надеяться на жидовскую сказку, этим мразям не остаётся. Расплата за сделанное будет страшная и никакой порхатый жидёнок на палках вам не поможет.😄
https://youtu.be/yoqNb9o37UY?t=68