PISA-2025: майже третина українських підлітків не досягає базового рівня з трьох дисциплін
Майже третина українських 15-річних підлітків не досягає базового рівня одночасно з математики, читання та природничо-наукових дисциплін. Водночас після кількох років навчання в умовах повномасштабної війни результати українських школярів статистично значуще не погіршилися порівняно з 2022 роком.
Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 представили у Братиславі.
За оприлюдненими даними, Україна отримала 448 балів із природничо-наукових дисциплін, 431 — із математики та 418 — із читання. У всіх трьох напрямах результати залишаються нижчими за середні показники країн ОЕСР.
Майже половина підлітків не має базового рівня з математики та читання
Одним із найбільш проблемних показників PISA-2025 залишається частка учнів, які не опанували компетентності базового рівня.
З природничо-наукових дисциплін такого рівня не досягають 35% українських підлітків.
З математики показник становить 46%, а з читання — 45%.
Ще 29,3% учасників з України не змогли продемонструвати базовий рівень знань і навичок одночасно в усіх трьох галузях.
Результати свідчать, що проблема стосується не лише засвоєння окремих предметів. PISA перевіряє, наскільки 15-річні учні здатні використовувати отримані знання, аналізувати інформацію та застосовувати її для розв’язання практичних завдань.
Розрив між селом і великим містом перевищує три роки навчання
Ще одним із ключових викликів залишається нерівність освітніх можливостей залежно від місця проживання дитини.
Різниця між результатами школярів із сільської місцевості та великих міст становить від 61 до 68 балів залежно від галузі.
За оцінкою Міністерства освіти, такий розрив орієнтовно відповідає більш ніж трьом рокам навчання.
Таким чином, місце проживання дитини продовжує суттєво впливати на доступ до якісної освіти та результати навчання.
Для скорочення цього розриву держава планує продовжувати інвестиції в освітню інфраструктуру та обладнання. У 2026 році на відповідні потреби передбачено 3,2 млрд грн.
Результати не погіршилися порівняно з 2022 роком
Попри проблемні показники, PISA-2025 зафіксувало і важливу тенденцію: порівняно з попереднім дослідженням 2022 року статистично значущого погіршення результатів українських підлітків не відбулося в жодній із трьох основних галузей.
Цей результат має особливий контекст.
Покоління, яке проходило тестування PISA-2025, пішло до школи у 2016 році. Уже в п’ятому класі звичний навчальний процес для цих дітей перервала пандемія COVID-19, а із сьомого класу значна частина їхнього навчання припала на повномасштабну війну.
Повітряні тривоги, навчання в укриттях, дистанційні уроки, відключення електроенергії, обстріли та вимушені переїзди стали частиною їхнього шкільного досвіду.
Саме з огляду на ці обставини збереження результатів приблизно на рівні 2022 року в Міністерстві освіти розглядають як свідчення стійкості української освітньої системи.
PISA-2025 ще не показує результатів Нової української школи
У Міністерстві окремо застерегли від використання результатів PISA-2025 як оцінки ефективності реформи Нової української школи.
Підлітки, які взяли участь у нинішньому дослідженні, починали навчання ще до системного впровадження НУШ.
Водночас результати PISA демонструють проблеми, на які має відповідати освітня реформа: недостатню здатність частини учнів практично застосовувати знання, значну нерівність між різними типами населених пунктів та потребу у відновленні освітніх втрат.
Компетентнісний підхід НУШ передбачає, що школяр має не лише запам’ятовувати інформацію, а й уміти аналізувати її, аргументувати власну позицію, досліджувати та використовувати знання для вирішення реальних завдань.
150 ліцеїв тестують нову модель старшої школи
Серед наступних етапів освітніх змін — реформування старшої школи.
У 2026/2027 навчальному році 150 академічних ліцеїв пілотують модель профільної старшої школи. Її загальнонаціональне впровадження заплановане на 2027 рік.
Паралельно держава планує розвивати професійну підготовку педагогів та продовжувати модернізацію освітніх просторів.
Окремим пріоритетом під час війни залишається повернення школярів до очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація. У Міністерстві наголошують, що тривале дистанційне навчання не повинно перетворитися на постійну модель освіти для цілого покоління дітей.
Результати PISA-2025, таким чином, демонструють дві паралельні тенденції: українська освіта змогла уникнути подальшого статистично значущого падіння результатів в умовах війни, однак значна частина підлітків усе ще не володіє базовими компетентностями, а нерівність освітніх можливостей залишається одним із головних системних викликів.
Читайте також:
