Більше половини українських підлітків наражаються на небезпеку через міни, попри високу обізнаність – дослідження ЮНІСЕФ
За результатами дослідження ЮНІСЕФ, 53% українських підлітків схильні до ризикової поведінки, навіть будучи добре поінформованими про загрози мін і вибухонебезпечних предметів. Найвищий рівень ризику демонструють хлопці 14–17 років, а також діти з сільських і малозабезпечених родин.
Джерело: unicef.org
Дослідження, проведене ЮНІСЕФ та Rating Group, виявило, що 53% українських підлітків схильні до ризикової поведінки, попри високу поінформованість про загрози, пов’язані з мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. Найбільш небезпечну поведінку демонструють хлопці віком 14–17 років (62%), а також діти з сільських районів та малозабезпечених родин.
ЮНІСЕФ та Rating Group провели дослідження серед батьків та дітей віком 10–17 років у межах гуманітарної допомоги ЄС у березні-квітні 2024 року. Дослідження охопило всю Україну, зокрема 27 районів, забруднених вибухонебезпечними предметами.
Результати показали, що хлопці із замінованих громад є найбільш схильними до ризикованої поведінки. Зокрема, хлопці 14–17 років більш самостійні, часто проводять час поза домом у нових місцях. Діти із сільських місцевостей та малозабезпечених родин також мають високий ризик. Дівчата старшого віку, хоча й так само обізнані, демонструють більш безпечну поведінку (48% — низький ризик серед дівчат і 38% — серед хлопців). Найменш ризиковану поведінку демонструють діти віком 10–13 років. 97% опитаних дітей зазначили, що знайомі з правилами мінної безпеки.
Найвищий рівень обізнаності показали діти із Запорізької, Харківської, Херсонської, Донецької та частково Сумської областей. У Чернігівській, Київській та Житомирській областях цей показник нижчий. Найгірші результати обізнаності показали діти із західних областей, де загрози мін та ВНП найнижчі.
Мунір Мамедзаде, голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні, зазначив: “Висока обізнаність про мінну небезпеку ще не гарантує безпечної поведінки. ЮНІСЕФ разом з партнерами реалізує програми поведінкових змін для формування культури безпеки серед дітей, підлітків та їхніх опікунів.”
Серед ключових факторів, що впливають на поведінку дітей, виділяють дозвілля, формати навчання та залучення батьків. Зокрема, діти, які багато часу проводять в інтернеті чи грають у комп’ютерні ігри, більш схильні до ризикованої поведінки. Діти, які проводять час з родиною за читанням чи переглядом фільмів, менш схильні до ризикованої поведінки.
Навчання через гру (едьютеймент) та участь батьків також сприяють безпечній поведінці. 50% дітей, з якими дорослі неодноразово говорили про мінну загрозу, демонструють безпечну поведінку, на відміну від тих, з ким батьки розмовляли рідко (32%) або взагалі не говорили (31%).
Крім того, міфи про міни заважають сприймати правила безпечної поведінки. Значна частка дітей вірить у поширені міфи, наприклад, що міна може детонувати від сигналу телефону, або що міна з часом деактивується.
Клаудія Амарал, голова Офісу гуманітарної допомоги ЄС в Україні, зазначила: “Російська війна в Україні залишає по собі вибухонебезпечні предмети, на очищення яких підуть десятиліття. Європейський Союз інвестує зусилля та кошти, щоб звільнити Україну від цих смертельних пасток.”
Основними джерелами інформації для дітей про мінну небезпеку є заклади освіти та батьки. Діти з забруднених районів отримують цю інформацію під час навчання, від батьків, рятувальників, військових і поліції.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко підкреслив: “Діти часто ризикують власним життям, намагаючись допомогти іншим. Важливо сфокусувати наші зусилля на формуванні безпечної поведінки.”
Понад 80% підлітків можуть ідентифікувати вибухонебезпечні предмети, а 67% знають номер 101 для повідомлення про небезпечні предмети. Проте лише 55% дітей із забруднених районів розпізнають біло-червону кіперну стрічку як попереджувальний знак.
ЮНІСЕФ спільно з партнерами проінформували понад 8 млн українців про мінну безпеку та залучили 1,5 млн дітей і 500 тис. батьків до навчання правил мінної безпеки. Завдяки комунікаційним кампаніям, інтерактивним заняттям та проєктам, як мобільні класи безпеки та мультфільми із псом Патроном, діти й батьки по всій Україні вивчають правила, що рятують життя. ЮНІСЕФ також запустив спеціальний курс для освітян, рятувальників і поліції.
Про дослідження
Дослідження проводилося з 16 березня по 25 квітня 2024 року і включало 25 500 респондентів: 12 750 батьків та 12 750 дітей. Опитування охопило всі області України, крім тимчасово окупованих територій і місць без мобільного зв’язку.
Дослідницька лабораторія Rating Lab розробила тест на знання правил мінної безпеки та визначення ризикової поведінки, який став основою опитування батьків та онлайн-тестування дітей. Додатково проведено фокус-групи з дітьми.
Вам сподобається:
