Пурим − це біблійне свято, яке відзначається в єврейських громадах у всьому світі 14 або 15 числа єврейського місяця Адар. Це радісне свято, коли євреї святкують порятунок свого народу, описаний в книзі Естер.
Для багатьох християн Естер − це просто ще одна маленька книжечка, що ховається десь у Старому Завіті. Чи має ця дивна книга і незнайоме свято Пурим якесь значення для християн сьогодні?
Святкування Визволення
Євреї святкують Пурим, влаштовуючи маскаради та інші урочистості. Вони також читають Мегілат Естер (Сувій Естер), який нагадує їм про визволення їхніх предків з рук ворогів.
Зокрема, єврейський народ пам’ятає, як він був врятований від змови тиранічного перського деспота Амана. Щоразу, коли ім’я Амана згадується під час публічного читання Естер, присутні освистують і гримлять, щоб продемонструвати своє невдоволення його пам’яттю (пор. Вих. 17:14). На завершення свята євреї їдять печиво під назвою «вуха Амана» і співають пуримських пісень, таких як ця, яку я переклав з сучасного івриту:
Народ Ізраїлю
Зрадів і звеселився
Коли всі разом побачили
Мордехая в царській блакиті.
Їх порятунок був від вічності.
І їхня надія − з покоління в покоління.
Благословенний Мордехай єврей!
Благословенний Мордехай єврей!
Щоб краще зрозуміти причину святкування Пуриму, необхідно знати історію та місце дії книги Естер. Це відбувається наприкінці 6-го століття до нашої ери. Це час, коли багато єврейського народу було забрано у вигнання вавилонянами, які потім були завойовані персами. Події книги Естер відбуваються в період повсюдного перського панування.
Історія Пуриму
Естер потрапляє в полон до перського царя Ахашвероша, і її дядько Мордехай наказує їй приховувати своє єврейське походження (Ест. 2:10, 20). Цей поворот у книзі заслуговує на увагу і слугує цікавим передчуттям для читача. Ахашверош закохується в Естер і одружується з нею, не знаючи її етнічного походження.
У цей момент історії Аман-агагіт отримує посаду, подібну до посади прем’єр-міністра в Персії. Після цього підвищення цар наказує, щоб усі вклонилися і вшанували Амана. Мордехай не тільки відмовляється вклонитися, але й розкриває свою єврейську приналежність (3:4) − робить те саме, що цар наказав не робити Естер.
Аман відчуває ненависть до народу Мордехая. Йому було недостатньо того, що всі інші вклонилися йому, і недостатньо було вбити Мордехая. Аман вирішує вбити весь єврейський народ через бунт Мордехая. І ось, Аман кидає жереб (на івриті − Пурим), щоб визначити жахливий день, в який єврейський народ буде знищений (3:6-7).
Почувши ці плани геноциду, Мордехай зустрічається з Естер і переконує її допомогти її народу (4:13–14). Естер запрошує царя Ахашвероша та Гамана на низку бенкетів. Під час другого бенкету Естер розповідає своєму чоловікові, що вона єврейка. Змова Гамана вбити євреїв включає царицю! Це жахливе одкровення не лише для царя, але й для Гамана, який благає врятувати його життя, але безрезультатно. Його забирають і вішають (7:7–10).
На цьому етапі історії викуплення єврейського народу ще не завершилося. Потрібен був ще один указ на противагу першому (8:10-14), який дозволив би євреям захищатися від усіх, хто мав намір завдати їм шкоди (9:6, 12, 16). Завдяки цьому другому декрету вдалося уникнути знищення єврейського народу. Ось у чому іронія: порятунок народу почався в той самий день, коли Аман планував його знищення шляхом кидання жереба. Для єврейського народу це стало приводом для великого святкування, і вони встановили нове свято.
Мовчання Бога
Багатьох читачів Біблії може здивувати, що в цій історії Бог явно відсутній. Його ім’я жодного разу не згадується в книзі Естер. У той час, коли єврейський народ найбільше потребував Бога, Його, очевидно, ніде немає. Скільки разів у нашому житті ми відчували потребу, відчай чи знедоленість, а Бога ніде не було?
Естер показує нам, що коли здається, що Бог відсутній, він насправді тут, працює разом з нами для своєї слави, навіть якщо Його ім’я не називається офіційно. Коли ми сумніваємося, що Бог стурбований якоюсь ситуацією, Він повністю залучений, але не обов’язково розкриває деталі Своєї роботи.
Але чому? Чому Боже ім’я навіть не згадується?
Попри те, що деякі традиції можуть свідчити про благородство Естер і Мордехая, текст говорить про них зовсім інше. Кілька спостережень допомагають нам зрозуміти, чому Бог не згадується в книзі Естер:
- Окрім того, що Мордехай відмовляється вклонитися Аману, обидва головні герої, здається, не мають жодного відношення до Божих законів.
- Естер приховує свою єврейську ідентичність (брехня через бездіяльність), коли її приводять до царського двору − саме так, як наказав їй Мордехай. У царському дворі Естер мусила порушити закони Тори про чистоту, суботу та їжу.
- Лише перед обличчям серйозної небезпеки, можливо, погрози з боку дядька, Естер нарешті відкриває свою справжню особистість.
- Естер виходить заміж за язичницького царя, який, схоже, не мав наміру слідувати за ізраїльським Богом, а шлюб з язичником чітко заборонений Біблією.
- З огляду на ці спостереження, не схоже, що Естер чи Мордехай були особливо зацікавлені в тому, щоб запросити Бога у свою історію. Це підводить нас до іншого питання: Чому Бог врятував єврейський народ, якщо Його не просили бути частиною їхньої історії?
Ось хороша новина. Бог спасає людей не тому, що вони самі по собі надзвичайні. Бог спасає людей тому, що Він − величний Бог, який демонструє надзвичайну любов до людей, які за своєю природою відкидають Його (Рим. 5:8).
Пурим і християни
У книзі Буття Бог пообіцяв Аврааму, що через нього благословляться всі народи землі (Бут. 22:18). Бог зберіг Свою обіцянку через сина Якова, Юду. Цар Давид походив з народу Юди, а Ісус Месія був нащадком Давида (Матв. 1:3-6, 16). Іншими словами, Ісус прийшов від євреїв до євреїв (Івана 1:11-14), а через євреїв до всіх людей. Бог був сповнений рішучості виконати свою обіцянку благословити всі народи через єврейський народ через Ісуса. Бог не хоче − не може − дозволити Своєму Слову зазнати невдачі, і Він готовий працювати за лаштунками, навіть у тиші, щоб виконати те, що Він обіцяв.
Читайте також:
З цих причин книга Естер є частиною нашої християнської спадщини. Це частина великої історії відкуплення, яка показує Божу любов до людства, коли Він привів когось з роду Авраама, щоб врятувати людство.
Сила Божа, що зберігає, не обмежується однією групою людей. Для християн Пурим нагадує нам про Боже провидіння і суверенітет над усіма людськими життями. Навіть коли ми не хочемо вписувати Бога в нашу історію, ми всі є бенефіціарами Божого провидіння. Оскільки Бог керує всіма обставинами для Своєї слави, ми благословенні бачити, що Бог робить через людей, в тому числі і через нас.
Автор:Домінік Ернандес
