Білорусь, біле і чорне

Я далеко від Білорусі. Але думки весь час там. І багато видно навіть на відстані. Видно з фотографій і відео, які страшно дивитися.

Картинки звідти врізаються в пам’ять.

Що там на них? Біле і чорне.

Я бачу людей в білому. Красиві, добрі, сміливі люди.

Жінки, пенсіонери, молодь.

Вони взялися за руки і стоять за свою і нашу свободу, за гідність людини як такої.

Мені дуже хотілося б стати поруч, в один ланцюг.

Саме там, разом з ними місце для священиків і простих християн. Христос був би там.

Або ви думаєте, що Він був би на боці кривавого диктатора і допомагав його карателям добивати мирних людей?

На цих же фотографіях я бачу людей в чорному.

Вони стріляють на ураження, накидаються зграєю на беззахисних і поранених, лаються останніми словами і глумляться над ідеалізмом молоді. Для них немає нічого святого. Вони продали душу дияволу.

Хто при здоровому глузді може сказати, що тут треба бути «поза політикою», що всі кольори однаково хороші? 
[sc name=”futerblock” ]

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!
Exit mobile version