В Україні зафіксовано зниження рівня тривожності та зростання відчуття щастя серед населення. Дослідники пов’язують ці зміни з поступовою психологічною адаптацією суспільства до умов тривалої війни та криз.
Про це свідчать результати третьої хвилі пілотного дослідження особистого добробуту українців, оприлюднені для «УП. Життя».
Рівень задоволеності життям залишається стабільним — 5,4 бала з 10, що відповідає показнику кінця 2024 року.
Найвищим показником традиційно залишається відчуття сенсу життя — 7,4 бала (раніше — 7,1). Більшість українців продовжують вважати свою діяльність важливою та значущою.
Водночас:
- рівень щастя зріс до 6,1 бала (було 5,6)
- рівень тривожності знизився до 4,8 бала (було 5,4)
Автори дослідження зазначають, що це перша чітка позитивна динаміка після періоду стагнації.
«Українці не стали менш чутливими до війни, проте навчилися краще жити в таких умовах — зберігаючи внутрішню мотивацію та знижуючи рівень постійної тривоги».
Сенс життя як джерело стійкості
Фахівці наголошують, що саме відчуття сенсу життя залишається ключовим фактором психологічної витривалості суспільства. Цей показник стабільно високий у всіх хвилях дослідження та допомагає компенсувати стрес і втому від війни.
Для християнської аудиторії така тенденція має особливе значення, адже віра, служіння та надія на Бога часто стають джерелом внутрішньої сили у час випробувань.
Відмінності між групами населення
Дослідження виявило помітні соціально-демографічні особливості:
- жінки частіше відчувають сенс життя
- чоловіки демонструють більш позитивну динаміку щастя та задоволеності
- найбільш стійкою групою залишаються люди віком 30–59 років
Внутрішньо переміщені особи мають нижчу задоволеність життям і вищу тривожність, проте навіть серед них зафіксовано зростання показника сенсу життя.
Кращу динаміку задоволеності життям демонструють мешканці сіл і малих міст, що може бути пов’язано з більшою соціальною згуртованістю громад.
Схід України залишається найбільш вразливим
Найвищий рівень тривожності зафіксовано у східних областях — 46% мешканців повідомили про сильну тривогу.
Водночас саме там відбулися помітні позитивні зміни:
- частка незадоволених життям зменшилася з 50% до 27%
- показник сенсу життя зріс з 6,6 до 7,6 бала
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький підкреслив, що результати дослідження відображають не лише індивідуальний стан людей, а й рівень стійкості всього суспільства.
Висока життєстійкість попри війну
За словами дослідників, загальна динаміка свідчить про значний потенціал українців до психологічного відновлення навіть в умовах невизначеності та небезпеки.
Дослідження проведено у серпні 2025 року методом телефонних інтерв’ю серед 1000 дорослих респондентів на підконтрольних уряду територіях. Методологія базується на підході британського Office for National Statistics і оцінює чотири ключові показники добробуту:
- задоволеність життям
- сенс життя
- щастя
- тривожність
Читайте також:
