Релігійні громади можуть стати одним із важливих чинників відновлення українського суспільства після завершення війни. Президент Литви Гітанас Науседа переконаний, що свобода віросповідання, милосердя та любов до ближнього сприятимуть суспільному зціленню, єдності та зміцненню демократичної України.
Про це литовський президент говорив у неділю в Києві під час Національного молитовного сніданку України.
Джерело: Інтерфакс-Україна
Науседа вказав на майбутню місію релігійних громад
На думку президента Литви, значення церков та інших релігійних спільнот особливо проявиться тоді, коли після завершення бойових дій українцям доведеться долати довгострокові наслідки війни та повертатися до мирного життя.
«Коли війна нарешті закінчиться, і коли всі люди вашої країни зможуть знову повернутися до свого звичайного повсякденного життя, роль релігійних громад стане ще важливішою. Це послання милосердя, співчуття та любові до ближнього стане важливішим, ніж будь-коли», – сказав Науседа.
Він пов’язав повагу до різних релігій та свободу діяльності релігійних організацій із демократичними цінностями. За його словами, такий підхід допомагає зміцнювати суспільну згуртованість та створює передумови для духовного оновлення.
Науседа зазначив, що навіть під час повномасштабної війни Україна змогла суттєво просунутися у формуванні середовища, де можуть співіснувати свобода, віра та свобода совісті.
Президент Литви згадав досвід своєї країни
Говорячи про майбутнє України, Науседа звернувся до історичного досвіду Литви, яка також пережила окупацію, репресії та тривалу боротьбу за державну незалежність.
«Коли було потрібно, ми були безжальними, ми були справедливими, проте ми не дозволяли гніву опанувати нас. Ми не дозволяли собі стати дзеркальним відображенням тих, хто нас убивав, депортував до Сибіру, зневажав і гнобив. Послання милосердя, дане людству, дозволяє нам вірити, що сили зла зрештою будуть переможені… Я вірю, що вільна та безперешкодна діяльність релігійних громад України може наблизити всіх нас до кращого, справедливішого та світлішого майбутнього», – сказав президент Литви.
Таким чином, Науседа поставив поруч два принципи, які, на його думку, не суперечать один одному: необхідність справедливості щодо зла та відмову дозволити ненависті визначати майбутнє суспільства.
Науседа протиставив релігійну свободу контролю над церквами
Окрему частину виступу литовський президент присвятив відмінності між становищем релігійних громад у демократичних та авторитарних суспільствах.
Науседа нагадав про тоталітарне минуле, коли відкриті релігійні заходи та публічні прояви свободи були практично неможливими. Водночас він звернув увагу на сучасні системи, де зовнішня демонстрація міжконфесійної єдності може поєднуватися з державним контролем над релігійними структурами.
«Коли лідери церков та релігійних громад призначаються та звільняються свавільними рішеннями тирана, і коли їхні голоси стають частиною шаленства ненависті до інших та прославляння режиму, неможливо говорити в будь-якому змістовному сенсі про свободу релігії та переконань, або про духовність загалом як основу суспільства. Ця відмінність є перш за все різницею між вільними та невільними суспільствами», – наголосив Науседа.
Президент Литви не назвав у цій частині промови конкретної держави, використавши формулювання про ситуацію «далеко на сході від нас».
За його словами, справжня свобода релігії передбачає можливість громад діяти безперешкодно, а не виконувати функцію підтримки політичного режиму.
Релігійна свобода як складова відновлення України
Науседа наголосив, що щоденні наслідки жорстокої війни не завжди настільки помітні, як масштабні руйнування, однак їхнє значення для людей і суспільства не менше.
Саме тому після завершення війни, за його оцінкою, значення релігійних громад може лише зростати. Вони здатні сприяти відновленню суспільних зв’язків і поширенню принципів милосердя, співчуття та любові до ближнього.
Виступ президента Литви прозвучав на Національному молитовному сніданку-2026 у Києві, який об’єднав українських державних і релігійних лідерів, військових, капеланів, громадських діячів та понад 400 гостей із різних країн світу.
Читайте також:
