Вони вдома!… Коли люди стають товаром для обміну, тоді потрібно зрозуміти: біда. Ми увійшли в нову, страшну реальність і вже не будемо такими, як раніше. І в цій новій реальності вже немає, не може бути ідеальних рішень – ні з точки зору етики, ні в точки зору політики, здорового глузду, логіки. Все буде погано.
Але люди повернулися додому. Сьогодні вони проведуть ніч не в тюремній камері – першу ніч після довгого періоду полону. Я познайомився з мамою Романа, одного з полонених українських моряків, дивився їй в очі … Так ось сьогодні її син буде з нею.
Обмін, який відбувся сьогодні – погане рішення в існуючій ситуації. Але це погане рішення в жахливій ситуації, в страшній новій реальності. Проте завдяки цьому рішенню, люди опинилися на волі. Політично ми програли. Тактично ми програли. Як держава ми програли.
Але люди вільні. І це дуже євангельське, дуже по-християнськи. Для нашої свободи Спаситель залишив славу неба, був принижений, програв, був убитий.
Батько, як хлопчисько, побіг назустріч розпусникові, баламуту і зраднику – своєму синові. Побіг і обійняв його. Ось, напевно, потішалися сусіди і були, звичайно, праві. Так не можна чинити. Але заради свободи і життя – можна.
Мені багато заперечать, звичайно: Ісус Христос все втратив заради нас, але Батько повернув Йому все: славу, місце на небесах, владу над світом.
Більше про звільнення полонених:
- Звільнення бранців Кремля: українська громадськість підготувала план дій
- Горомадськість буде робити усе, щоб звільнити заручників і полонених
Але можливо нинішнє рішення України програти заради життя і свободи своїх громадян теж обернеться перемогою, в кінцевому підсумку?
Вони вдома. Це головне сьогодні.
[sc name=”futerblock” ]
