Багато хто знає, що людина, що опинилася в морі без прісної води, не повинна пити морську воду. Звичайно, сіль потрібна нашому організму, але кількість солі в морській воді вбиває швидше спраги. Пересолити попкорн – і ниркам доведеться відфільтрувати і вивести надлишок солі. Але для цього організму потрібна додаткова прісна вода.
Морські ігуани з Галапагоських островів п’ють кожен день занадто багато морської води. Вони харчуються водоростями, що ростуть в морській воді, але у них немає достатнього прісної води, щоб виводити сіль через нирки. Оскільки Богу було відомо, в якому середовищі буде жити ігуана, вона отримала від Нього додаткову залозу.
Залоза знаходиться в голові ящірки, вона забирає надлишок солі з крові ігуани й утримує її. Час від часу ігуана чхає, і при чханні насичена сіллю рідина виводиться через ніздрі. Рідина висихає, на голові ігуани утворюється своєрідна сольова корона, яка розчиняється в морській воді, коли ящірка в черговий раз пірнає в море. Існують ще кілька рептилій, у яких є сольові залози, але у кожного виду вони працюють по-своєму. Це означає, що захисники еволюції повинні пояснити, як ці залози з’являлися десять разів, незалежно один від одного.
Бог дав морській ігуані ці унікальні залози, тому що знав, що вони знадобляться їй для життя, яке Бог запланував для неї.
Читайте також:
Євангеліє від Матвія 6:26
«Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, і Отець ваш Небесний їх годує. Ви не багато кращі за них?».
Джерело: День з Творцем
