Християнин не може жити повноцінним християнським життям без громади, але не всяка громада сприяє розвиткові повноцінного християнського життя. На жаль, є такі громади, від яких більше шкоди, ніж користі.
Не все так просто, не все так однозначно. Громада може стати місцем, де ви розцвітете, а може стати й таким, де вас тихенько згноять. В громаді ваша особистість може розкритись як ніколи раніше, але громада може також і цілковито знеособити вас.
Громада може бути закваскою Царства Божого в цьому світі, а може також бути формальним і самозакоханим церковним царством. Громада може бути для людини великим благословінням, а може, на жаль, стати пасткою і прокляттям. В громаді вас можуть навчити літати, а можуть і обрізати крила. Я бачив громади, які калічили живих людей, але бачив також і такі, в яких люди зі скаліченим життям отримували новий старт.
Громади бувають різні. Як і різні бувають люди. Тому неправильним і маніпулятивним є принцип, який говорить, що людина повинна залишатись у тій чи іншій громаді за будь-яку ціну. Зовсім ні. Тому що як і формальна приналежність до церкви нічого не варта в Божому Царстві, так і подвигу якогось особливо духовного немає, щоб мучитись у прикрій і токсичній громаді. Важливо тільки в цій справі не шукати свого, а того, щоб краще виконувати волю Божу.
Читайте також:
Окрім фактора вчення та етосу тут можуть допомогти два практичні запитання, чесно задані самому собі:
1. Де я буду більше корисним?
2. Де буде більше користі для моєї душі?
Чесна відповідь на ці питання багато чого вирішує.
