Переважна частина громадян України сприймає російську агресію як війну на знищення. Українці дедалі чіткіше переконані: йдеться не про територіальні поступки чи «переговорні компроміси», а про спробу ліквідувати українську державу та саму українську націю.
Джерело: дослідження Київський міжнародний інститут соціології
Українське суспільство бачить справжню мету Кремля
За результатами опитування, проведеного 9–14 січня 2026 року,
69% опитаних українців переконані, що Російська Федерація:
-
або намагається здійснити фізичне знищення українців,
-
або має стратегічну ціль ліквідувати українську націю та державність.
Цей показник зріс порівняно з початком 2025 року, що свідчить про посилення суспільного усвідомлення характеру війни як екзистенційної загрози.
Не Донбас і не «часткова окупація»
Ще 11% респондентів вважають, що Кремль прагне:
-
захопити більшу частину території України;
-
нав’язати країні контрольовану з Москви політичну владу.
Таким чином, загалом 83% українців переконані, що апетити Росії не обмежуються окремими регіонами, а спрямовані на повне підкорення або знищення України як суб’єкта міжнародної політики.
Лише 3% опитаних припускають, що Росія могла б «зупинитися» на захопленні кількох областей у їхніх адміністративних межах.
Мінімальна частка — у пропагандистських ілюзіях
Соціологи також зафіксували незначну частку альтернативних оцінок:
-
2% вважають, що Москва хоче контролювати лише Донбас;
-
1% припускає обмеження цілями нинішньої окупації;
-
2% поділяють тезу про так звану «демілітаризацію» без зазіхань на суверенітет України.
КМІС зазначає, що такі погляди залишаються маргінальними й не впливають на загальну картину суспільних настроїв.
Як проводилося дослідження
Опитування відбулося методом телефонних інтерв’ю (CATI):
-
опитано 601 громадянина віком від 18 років;
-
охоплено всі регіони України, підконтрольні уряду;
-
частина респондентів — внутрішньо переміщені особи;
-
громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, не включалися до вибірки.
У КМІС підкреслюють: попри війну та супутні обмеження, результати залишаються репрезентативними і точно відображають суспільні оцінки.
Читайте також:
