Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 41% українців розмовляють тільки українською. Водночас 95% респондентів свою ідентичність пов’язують з українською національністю. Детальніше читайте далі.
Джерело: bbc.com
КМІС провів дослідження у грудні 2022 року. Всього взяло участь 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території підконтрольній Україні.
Результати продемонстрували різке зростання використання української мови в усіх сферах повсякденного життя.
Мова у повсякденному житті
- 41% респондентів спілкуються тільки українською;
- 17% розмовляють українською «у більшості ситуацій»;
- 6% говорять тільки російською;
- 9% − переважно російською;
- 24% вживають обидві мови.
Водночас на сході спостерігається тенденція до збільшення використання української мови. Хоча на півдні україномовних людей (29%) більше, ніж російськомовних (27%).
Мова в родині
- 50% опитаних спілкують вдома з родиною тільки українською;
- 12% – переважно українською;
- 19% – обома мовами порівну;
- 16% – тільки або переважно російською;
- 2% – іншими мовами.
Мова на роботі чи навчанні
- на роботі використовують українську 50% опитаних, а російську – 4%;
- переважно українською говорять 18%, а переважно російською – 7%;
- використовують обидві мови 19%.
Мова в Інтернеті
- 26% опитаних користуються тільки українською та переважно нею;
- 2% – тільки російською, а 4% – переважно російською;
- 38% використовують обидві мови;
- 10% користуються «іншою» мовою – англійською.
Важливість української та російської мов
- 58% респондентів вважають російську мову неважливою;
- з тих, хто вважає російську мову важливою, указали на її ролі: «мови, яку в Україні майже всі розуміють» та «мови більшості людей у східних областях України»;
- українську мову вважав неважливою 1% опитаних;
- а ті, хто вважає українську важливою, називають її роль як державної мови (76%), «основи незалежності України» (32%) та «мови, яка об’єднує українське суспільство» (23%);
Мовна ситуація в Україні в перспективі
- 80% респондентів висловилися за переважну україномовність;
- 15% – за двомовність.
- більшість мешканців сходу та заходу (66%) та ті, хто говорить російською мовою (57%) підтримують перевагу української в усіх сферах.
Вплив держполітики в мовній сфері
- За варіант «сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя» висловились 66%;
- «вирішити питання щодо статусу російської мови» назвали пріоритетним 6%;
- 17% вибрали захист прав національних меншин.
Використання мов у держустановах
- 82% опитаних вважають, що в державних установах працівники мають спілкуватися із відвідувачами українською мовою;
- визнають право на вибір відвідувача 11% респондентів;
- 4% вважають, що вибирати мову мають працівники установ.
Мова у приватній сфері обслуговування
- 63% респондентів вважають, що працівники зобов’язані відповідати українською мовою тим відвідувачам, які нею до них звертаються;
- 25% думають інакше – працівники можуть відповідати, як їм зручніше.
Ідентичність
- Себе пов’язують з українською національністю 95% респондентів, з російською – менш як 2%, з українською й російською – 1%, з якоюсь іншою – 2%;
- 89% опитаних себе назвали «тільки українцями», 0,6% – «тільки росіянами»; а решта вибрали змішані з різним співвідношенням компонентів (здебільшого з перевагою українського).
Читайте також:
Критерії визначеності національності
Поміж критеріїв були наступні: спадковий (за національністю батьків або одного з батьків), громадянський («за країною, в якій живу»), мовний («за мовою, якою розмовляю») та атитюдний («за моїм ставленням до цієї національності»).
- 48% респондентів обрали спадковий критерій;
- 36% – громадянський;
- 3% – мовний;
- 7% атитюдний.
