Під площею біля Стіни Плачу в Єрусалимі археологи відкрили давню мікву — ритуальну купіль періоду Другого Храму. Шари попелу на дні споруди, за словами дослідників, безпосередньо свідчать про руйнування Єрусалима римлянами у 70 році н. е.
Джерело: Israel Antiquities Authority
Де і за яких обставин знайдено мікву
Розкопки проводилися Israel Antiquities Authority спільно з Фондом спадщини Західної стіни під площею біля Стіна Плачу. Ділянка розташована між Великим мостом на півночі та аркою Робінсона на півдні — саме тут близько двох тисяч років тому пролягали головні входи до Храмового комплексу.
Археологи встановили, що купіль була висічена безпосередньо в скелі та «запечатана» шарами часів Другого Храму. Її датують останніми днями існування Храму — періодом безпосередньо перед його знищенням римськими військами.
Сліди руйнування і пам’ять про трагедію
На дні мікви збереглися залишки попелу, які, за оцінкою фахівців, є прямим свідченням пожеж і руйнувань, що супроводжували взяття Єрусалима. Саме ці події поклали край храмовому жертвоприношенню та призвели до масової загибелі мешканців міста й розсіяння єврейського народу.
Директор Фонду спадщини Західної стіни Мордехай (Сулі) Еліав назвав знахідку «мовчазним, але надзвичайно промовистим свідком» переходу від руйнування до надії на оновлення: від стану нечистоти — до прагнення духовної чистоти.
Як виглядала ритуальна купіль
За даними археологів, міква має прямокутну форму:
-
довжина — близько 3 метрів,
-
ширина — 1,35 метра,
-
висота — майже 1,9 метра.
До неї ведуть чотири висічені в камені сходинки, а стіни вкриті шаром штукатурки. Такі споруди використовувалися для ритуального очищення, що було невід’ємною частиною повсякденного життя мешканців Єрусалима храмової доби.
Єрусалим як місто ритуальної чистоти
Керівник розкопок від IAA Арі Леві наголосив, що Єрусалим того часу жив у ритмі храмового служіння. Дотримання законів ритуальної чистоти було нормою не лише для священнослужителів, а й для широких верств населення. Саме з цього контексту, за його словами, походить вислів «чистота поширилася в Ізраїлі».
Під час тих самих розкопок археологи виявили й інші мікви, а також кам’яний посуд. Такі предмети використовували навмисно, адже камінь, на відміну від глини чи металу, не вважався носієм ритуальної нечистоти й міг служити роками.
Релігійне значення знахідки
Міністр спадщини Ізраїлю рабин Аміхай Еліягу зазначив, що відкриття підсилює розуміння того, наскільки тісно в епоху Храму були переплетені віра та щоденне життя. За його словами, символічно, що про знахідку повідомили напередодні посту Десятого тевета — дня пам’яті про облогу Єрусалима.
Контекст ширших відкриттів
Це не єдина значуща знахідка останніх років поблизу Західної стіни. Раніше археологи IAA разом із Фондом Міста Давида виявили керамічний уламок з клинописним написом ассирійською мовою, який проливає світло на дипломатичні відносини між Ассирійською імперією та Юдейським царством у період Першого Храму.
Підсумок
Знайдена міква з попелом на дні є не лише археологічною пам’яткою, а й матеріальним нагадуванням про трагедію руйнування Другого Храму та водночас — про духовну спадщину, що сформувала юдаїзм після храмової епохи. Для сучасних віруючих і дослідників вона свідчить про незламність релігійної ідентичності та пам’яті, яка пережила століття.
Читайте також:
