Попри втому від війни, матеріальні труднощі та політичну турбулентність, переважна більшість українців продовжують вірити у перемогу. При цьому Церква залишається одним із найбільш довірених інститутів, поряд із армією, волонтерами та рятувальниками. Такі результати показало свіже соціологічне опитування, проведене Центром Разумкова наприкінці зими 2025 року.
Джерело: Разумков Центр
Українці вірять у перемогу, але бачення її відрізняється
За даними опитування, 74% українців вірять у перемогу України, хоча відсоток довіри залежить від регіону (від 56% на Півдні до 81,5% на Заході).
Найчастіше перемогою вважають:
- вигнання російських військ з усієї території України й повне відновлення кордонів (30%);
- відновлення стану на 23 лютого 2022 року (22%);
- вигнання військ без повернення Криму (11%);
- припинення війни, навіть із збереженням окупації частини територій (10%);
- повну поразку Росії, з внутрішніми змінами в країні-агресорі (17%).
Суспільні настрої: віра, сумніви та очікування
У лютому–березні 2025 року:
- лише 32% вважають, що країна рухається у правильному напрямі;
- 46% переконані у протилежному, ще чверть — не визначилися.
- Проте, навіть у таких умовах:
- 28% вірять, що проблеми вдасться подолати вже найближчими роками;
- ще 47% — у більш віддаленій перспективі;
- лише 10% не бачать виходу з нинішньої ситуації.
Церква — серед лідерів громадської довіри
На фоні масової недовіри до політичних інституцій, Церква залишається одним із найнадійніших орієнтирів для українців:
- 65% довіряють Церкві — це сьомий показник серед усіх соціальних і державних інституцій.
- Для порівняння: Збройним силам України довіряють 93,5%, а президенту — 57,5%.
Суспільний запит на моральне лідерство й підтримку з боку духовних інституцій зростає, особливо в умовах війни, втрат і моральної втоми.
Якою мірою Ви довіряєте таким соціальним інститутам?
| Зовсім не довіряю | Скоріше не довіряю | Скоріше довіряю | Повністю довіряю | Важко відповісти | Баланс довіри-недовіри* | |
| Президент України | 13,8 | 21,3 | 40,2 | 17,3 | 7,5 | 22,4 |
| Верховна Рада України | 37,0 | 39,7 | 15,9 | 1,9 | 5,4 | -58,9 |
| Уряд України | 32,1 | 38,6 | 20,2 | 2,3 | 6,8 | -48,2 |
| Державний апарат (чиновники) | 35,2 | 44,0 | 12,1 | 1,2 | 7,6 | -65,9 |
| Голова вашого міста/селища/села | 16,5 | 25,5 | 42,8 | 8,0 | 7,3 | 8,8 |
| Місцева рада вашого міста/селища/села | 14,7 | 28,8 | 40,8 | 6,8 | 8,9 | 4,1 |
| Збройні Сили України | 1,7 | 3,0 | 25,5 | 68,0 | 1,7 | 88,8 |
| Міністерство оборони України | 6,0 | 23,0 | 38,8 | 24,3 | 7,9 | 34,1 |
| Державна прикордонна служба | 5,4 | 15,0 | 40,2 | 33,5 | 5,8 | 53,3 |
| Національна гвардія України | 4,1 | 10,7 | 41,8 | 37,4 | 6,0 | 64,4 |
| Національна поліція | 14,4 | 31,9 | 35,5 | 11,2 | 6,9 | 0,4 |
| Служба безпеки України (СБУ) | 8,0 | 20,1 | 44,5 | 19,3 | 8,1 | 35,7 |
| Державна служба з надзвичайних ситуацій | 3,7 | 6,7 | 37,4 | 48,1 | 4,1 | 75,1 |
| Прокуратура | 27,5 | 36,0 | 19,5 | 3,0 | 14,0 | -41,0 |
| Суди (судова система в цілому) | 34,2 | 38,7 | 11,7 | 2,7 | 12,8 | -58,5 |
| Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) | 24,6 | 37,7 | 18,1 | 3,2 | 16,5 | -41,0 |
| Спеціалізована антикорупційна прокуратура | 25,9 | 35,7 | 17,4 | 3,0 | 18,0 | -41,2 |
| Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) | 26,3 | 35,8 | 16,4 | 2,6 | 18,8 | -43,1 |
| Уповноважений Верховної Ради з прав людини (Омбудсмен) | 12,5 | 21,5 | 34,0 | 6,1 | 26,0 | 6,1 |
| ЗМІ України | 17,4 | 33,0 | 36,5 | 4,7 | 8,4 | -9,2 |
| Національний банк України | 12,1 | 25,3 | 45,0 | 5,6 | 12,1 | 13,2 |
| Комерційні банки | 21,3 | 32,5 | 28,0 | 3,3 | 15,0 | -22,5 |
| Профспілки | 18,1 | 27,8 | 19,9 | 2,6 | 31,6 | -23,4 |
| Політичні партії | 33,4 | 44,0 | 8,8 | 1,4 | 12,5 | -67,2 |
| Громадські організації | 7,3 | 19,6 | 52,1 | 8,4 | 12,7 | 33,6 |
| Церква | 8,4 | 13,8 | 40,0 | 24,7 | 13,1 | 42,5 |
| Добровольчі загони | 2,4 | 6,1 | 43,8 | 41,7 | 5,9 | 77,0 |
| Волонтерські організації | 3,8 | 10,4 | 49,6 | 30,4 | 5,8 | 65,8 |
* Різниця між частками тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє
Політична довіра й вибори під час війни
Соціологи зафіксували глибоку кризу довіри до політичних і державних інституцій:
-
79% не довіряють чиновникам, 77% — політичним партіям і Верховній Раді, 73% — судам.
Щодо виборів під час війни, то:
- лише 22% підтримують проведення президентських або парламентських виборів до завершення війни;
- 66% виступають проти, вважаючи, що це може роз’єднати суспільство (47%) та зашкодити перемозі (49%).
Навіть серед тих, хто не підтримує чинну владу, більшість не підтримують вибори під час війни.
Післявоєнне голосування — не раніше ніж за пів року
Респонденти обережно ставляться до перспективи зміни влади:
- 36–40% вважають, що вибори слід проводити відразу після завершення війни;
- ще 34–35% — через 6 місяців після скасування воєнного стану;
- решта — через рік і пізніше.
Релігійний вимір: Церква — точка стабільності
На тлі зневіри у державні структури, Церква лишається важливою опорою для мільйонів українців, зокрема для внутрішньо переміщених осіб, родин військових і мешканців прифронтових регіонів. Це ще раз підкреслює моральну відповідальність релігійних лідерів та необхідність розширення їхнього суспільного служіння.
Читайте також:
- Довіра до Церкви в Україні зростає, але залишається нижчою за довіру до волонтерів — опитування КМІС
