Щороку 27 жовтня українці вшановують рідне слово, письмо та духовну спадщину, закладену ще у часи Київської Русі.
Джерело: Укрінформ
День української писемності та мови було засновано 6 листопада 1997 року указом президента Леоніда Кучми №1241/97 — на підтримку ініціативи громадських організацій.
До 2023 року свято припадало на 9 листопада — день пам’яті преподобного Нестора Літописця за юліанським календарем. Однак після переходу України на новий церковний календар усі фіксовані свята посунулися на 13 днів, тож тепер День української писемності та мови відзначають 27 жовтня — саме в день смерті Нестора Літописця.
Нестор Літописець, монах Києво-Печерського монастиря, став не лише першим істориком Русі, а й одним із тих, хто заклав духовні та моральні основи української культури. Його головна праця — «Повість временних літ» — поєднує історичні події з глибокими богословськими та суспільно-політичними роздумами.
У своїх літописах Нестор не лише описував історію, а й навчав братерства, єдності та любові:
«Майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері… Якщо будете в любові межи собою, то й Бог буде в вас».
Особливо цінними залишаються його роздуми про силу книжного навчання:
«Книги — се ріки, що напоюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості… Бо коли хто часто читає книги, то бесідує він із Богом або зі святими мужами».
У цей день українці згадують, що мова — це не лише засіб спілкування, а серце нації, носій її історії, культури й віри.
Читайте також:
