У Білорусі після завершення обов’язкової перереєстрації примусово ліквідували щонайменше 35 релігійних організацій лише у Могильовській та Брестській областях. Більшість із них — протестантські громади. Водночас правозахисники повідомляють про 25 відомих їм християн-політв’язнів, нові переслідування віруючих за «екстремістськими» статтями та продовження конфіскації майна католицького священника.
Такі дані наведені у вересневому моніторингу проєкту «Церква і політична криза в Білорусі», який систематизує випадки переслідування релігійних лідерів і віруючих, обмеження свободи віросповідання та міжнародну реакцію на ці процеси.
Однією з головних тенденцій стало припинення діяльності релігійних громад після обов’язкової перереєстрації.
За даними експертної організації Lawtrend, на які посилається моніторинг, виявлено щонайменше 35 релігійних організацій, примусово ліквідованих у Могильовській та Брестській областях. Відповідні рішення обласні суди ухвалювали з грудня 2025-го до липня 2026 року.
Більшість ліквідованих громад — протестантські
Із 35 релігійних організацій 20 діяли в Могильовській області, ще 15 — у Брестській.
Найбільшу групу серед ліквідованих протестантських церков становлять:
- 8 п’ятидесятницьких громад;
- 7 баптистських;
- 3 громади християн повного Євангелія;
- 2 лютеранські.
Крім них, юридичного статусу були позбавлені шість православних, три греко-католицькі та дві римо-католицькі парафії.
До переліку також увійшли Вірменська апостольська та юдейська громади, громада Церкви Христової й громада Міжнародного товариства свідомості Крішни.
Таким чином, наслідки перереєстрації торкнулися представників різних конфесій, хоча серед названих у моніторингу громад найбільше саме протестантських.
Релігійні діячі потрапляють під звинувачення в «екстремізмі»
Ще одним напрямом тиску автори моніторингу називають використання білоруською владою законодавства про «екстремізм».
За оцінкою проєкту, визнання незалежних медіа, сайтів, Telegram-каналів, сторінок у соціальних мережах і матеріалів, пов’язаних із протестами, «екстремістськими» систематично зачіпає також релігійних діячів та спільноти. Автори моніторингу розглядають таку практику як спосіб обмеження свободи інформації та тиску на релігійне середовище.
25 вересня суд Полоцького району та Полоцька визнав «екстремістською інформаційною продукцією» Facebook-сторінку Катерини Євченко, яка живе та працює в Санкт-Петербурзі й час від часу коментувала події в Білорусі.
З оприлюдненої інформації не зрозуміло, які саме публікації стали підставою для судового рішення.
Євченко була однією із засновниць петербурзького Центру допомоги біженцям при православній громаді апостольської традиції в ім’я Святої Трійці. Разом з архієпископом і правозахисником Григорієм Міхновим-Вайтенком вона організовувала медичну та психологічну допомогу людям, які виїхали з України.
Правозахисникам відомі імена 25 християн-політв’язнів
На кінець вересня автори моніторингу нараховували 25 християн, яких вони відносять до політичних в’язнів і чиї імена відомі правозахисникам.
Окремо проєкт веде перелік колишніх політв’язнів. Наразі в ньому зафіксовано щонайменше 68 християн, частина випадків переслідування яких стала відомою лише після їхнього звільнення або включення до списків «екстремістів».
У вересні до переліку політв’язнів додали 56-річну католичку Галину Устюгову з Бешенковичів.
Її ім’я з’явилося в оновленому списку МВС осіб, яких білоруська влада вважає причетними до «екстремістської діяльності».
Мінський міський суд визнав Устюгову винною за низкою статей, серед яких «сприяння екстремістській діяльності», «участь в екстремістському формуванні», «розпалювання ворожнечі», «дискредитація Республіки Білорусь» та заклики до санкцій.
Яке саме покарання їй призначили, у відкритих даних, наведених моніторингом, не зазначено, однак відомо, що жінка його відбуває.
У православної ув’язненої виявили онкологічне захворювання
У вересні також стало відомо про важке захворювання 48-річної православної віруючої та художниці Оксани Шаляпіної, яка перебуває у жіночій колонії №4 у Гомелі.
У неї виявили онкологічне захворювання, і зараз значну частину часу жінка проводить у медичній частині колонії. Чи отримує вона необхідне лікування, невідомо.
Шаляпіна брала участь у художньому оформленні Свято-Успенського монастиря в Жировичах.
У листопаді 2025 року її засудили до трьох років позбавлення волі за «сприяння екстремістській діяльності». За інформацією моніторингу, справа була пов’язана з допомогою людям, які перебували під вартою і яких правозахисники вважають політичними в’язнями.
Серед звільнених політв’язнів були троє християн
Водночас у вересні відбулися й звільнення.
16 вересня під час чергового раунду переговорів білоруської влади зі спеціальним посланником США Джоном Коулом були звільнені 25 людей, яких правозахисники називають політичними в’язнями.
Серед них — двоє православних та один євангельський християнин. Після звільнення їх вивезли за межі Білорусі.
Одним із них став музикант Олександр Чумаков, відомий, зокрема, виконанням різдвяних пісень білоруською мовою. Його затримали на початку грудня 2025 року, а згодом засудили до трьох років ув’язнення. За ґратами він провів близько дев’яти місяців.
На свободу також вийшов православний віруючий Дмитро Новожилов, колишній директор інформаційного агентства БелаПАН. Він перебував у в’язниці понад п’ять років — із липня 2021 року. У 2022 році його засудили до шести років колонії загального режиму за кількома звинуваченнями, зокрема пов’язаними з ухиленням від сплати податків і «створенням екстремістського формування».
Третім звільненим християнином став євангельський віруючий із Бреста Павло Петрученя.
Його затримали в грудні 2022 року та згодом засудили до шести років колонії посиленого режиму у справі «Чорної книги Білорусі». В ув’язненні Петрученя провів понад три роки і дев’ять місяців.
Влада продовжує продавати майно католицького священника
Окремий розділ моніторингу присвячений ситуації навколо католицького священника Генріха Околотовича, якого раніше звільнили за посередництва Ватикану та який після цього залишив Білорусь.
Священника засудили за звинуваченням у «державній зраді» до 11 років позбавлення волі та зобов’язали виплатити компенсацію в розмірі майже мільйона євро.
Попри звільнення священника, влада продовжує конфіскацію та спроби реалізувати його майно для погашення визначеної судом заборгованості.
У вересні на аукціон знову виставили ікону «Воскресіння Христа від гробу», датовану другою половиною — кінцем XVIII століття.
Її намагалися продати вже втретє. Початкову оцінку в 4 тисячі білоруських рублів після невдалих торгів знизили до 2,4 тисячі, однак покупця знову не знайшли.
Не вдалося продати й Volkswagen Transporter 2007 року, що належав священнику.
Окремо тривають спроби реалізувати земельну ділянку Околотовича площею 0,12 га в селі Нова Миш Барановицького району. На жовтень призначили вже шостий аукціон зі стартовою ціною 6 600 білоруських рублів.
За інформацією «Християнської візії», місцеві жителі відмовляють потенційних покупців від придбання землі словами: «це гріх — брати чуже».
Ситуацію з віруючими обговорюють у Ватикані
Проблема релігійної свободи в Білорусі порушувалася у вересні й на міжнародному рівні.
2 вересня білоруський журналіст і колишній політв’язень Анджей Почобут зустрівся з Папою Левом XIV.
Почобут розповів, що попросив понтифіка благословити його сім’ю та Білорусь, а пізніше обговорив становище білоруських католиків із секретарем Святого Престолу з відносин із державами архієпископом Полом Галлахером.
Він також закликав католиків на Заході не забувати про священників та мирян, які залишаються за ґратами.
«Я сподіваюся, люди пам’ятатимуть про долю священників і мирян-католиків, які зараз страждають у в’язниці, і своїми молитвами покажуть, що їм не байдуже», — сказав Почобут.
За його словами, під час приблизно року перебування в одиночній камері будь-який прояв підтримки був для нього нагадуванням, що ув’язнені не залишилися сам на сам із системою.
4 вересня про ситуацію в Білорусі з архієпископом Галлахером говорила також білоруська журналістка Ганна Любакова.
Вона звернула увагу, що одночасно зі звільненням католицьких священників відбуваються нові арешти. За словами Любакової, представник Ватикану добре обізнаний із ситуацією та вважає, що вона погіршується.
Вересневий моніторинг таким чином показує суперечливу картину: окремих ув’язнених звільняють унаслідок міжнародних переговорів, однак паралельно продовжуються ліквідація релігійних організацій, переслідування віруючих за «екстремістськими» статтями та інші обмеження релігійного життя.
Читайте також:
