З настанням заходу сонця 16 жовтня юдеї починають святкування одного з трьох найважливіших свят — Суккоту. Цьогоріч перший день свят припадає на 17 жовтня, і святкування триватиме протягом семи днів.
Суккот, або Свято кущів, встановлене на згадку про блукання єврейського народу в пустелі після виходу з єгипетської неволі на шляху до Обіцяної землі.
За традицією, протягом Суккоту юдеї будують сукки — спеціальні шалаші, в яких проводять час, трапезують, приймають гостей та навіть сплять. Перших два дні свята вважаються «повними святами», після чого настають так звані «будні свята», коли дозволяється виконувати повсякденні справи. Після завершення Суккоту настає ще одне важливе свято — Сімхат-Тора, відоме як День радості Тори.
Слово «суккот» походить від єврейського слова «сукка», що означає шалаш. Шалаш символізує тимчасові житла, в яких євреї перебували під час своїх мандрів пустелею протягом 40 років.
Одним із головних символів свята є чотири рослини, що символізують різні групи євреїв:
- Етрог символізує тих, хто має знання Тори та виконує заповіді.
- Лулав представляє тих, хто мало знає Тору, але ретельно дотримується заповідей.
- Адас уподібнюється тим, хто вчить інших, але сам не дотримується заповідей.
- Арава символізує тих, хто не вчить Тору і не виконує заповіді.
Під час святкування Суккоту важливо пам’ятати кілька ключових моментів:
- Суккот — це єдине свято, під час якого Бог наказує Своєму народу радіти (Левит 23:40; Второзаконня 16:14). Це встановлений час зустрічі з Ним, коли навіть під час труднощів Бог бажає радості для Своїх людей.
- Святкування включає використання природних елементів, таких як гілки гарних дерев, пальм і верб (Левит 23:40). Вони є пророчим нагадуванням про Божі дари та Його забезпечення навіть у часи невизначеності.
- Кульмінація святкування під час існування Храму відбувалася на Ошана Раба, коли священики черпали воду з джерела Силоам, молячись за дощ для наступного врожаю. У цей день Ісус сказав: «Хто спраглий, нехай прийде до Мене і п’є» (Івана 7:37-38).
- Суккот також називається святом збору врожаю. Воно пророчо вказує на великий духовний урожай, пов’язаний із поверненням Месії, коли Він буде жити серед Свого народу в славі.
Ці моменти підкреслюють не лише історичну, але й духовну значущість свята Суккот, яке спонукає до радості та вдячності за Божу присутність і благословення.
Вам сподобається:
Юдеї розпочинають святкування Суккоту: Згадують поневіряння в пустелі та життя в наметах
