Пандемія коронавірусу та воєнний конфлікт в Україні мають серйозний вплив на ментальне здоров’я громадян Європейського Союзу (ЄС). Дослідження Польського інституту економіки (PIE), які опублікувало видання Interia, показують, що 62% респондентів у країнах ЄС визнали, що ці події негативно впливають на їхній психічний стан.
Джерело: ГЛАВКОМ
Депресія та тривога стають спільною проблемою в сучасній Європі, і фахівці вже визначають їх як “епідемію”. Така ситуація стала сигналом для економістів, оскільки проблеми з психічним здоров’ям призводять до значних економічних втрат для країн ЄС.
За даними PIE, у 27 країнах ЄС та Великій Британії загальні збитки через психічні проблеми вже перевищили 4,2% внутрішнього валового продукту (ВВП), що становить понад €600 мільярдів. Фахівці підкреслюють, що більше третини цих витрат пов’язані зі зниженням рівня зайнятості та продуктивністю праці.
Данні PIE також свідчать про те, що приблизно 46% громадян ЄС стикалися з емоційними або психосоціальними проблемами, такими як депресія або тривога, протягом року. Ці дані свідчать про необхідність зосередитися на психічному здоров’ї населення та вжити заходи для його поліпшення.
Крім того, PIE посилається на прогнози Всесвітнього економічного форуму, які свідчать про те, що до 2030 року психічні розлади можуть стати ще більшим економічним тягарем для світової економіки. Відзначається, що економічні спади мають вирішальний вплив на стан здоров’я та добробут громадян, особливо тих, які більше піддаються економічним викликам.
«Таким чином, вплив психічних розладів на економіку стає однією з найважливіших проблем. Ці витрати оцінюються приблизно в $6 трильйонів на рік (витрати на охорону здоров’я, страхові виплати, втрата продуктивності на робочому місці та безробіття через проблеми з психічним здоров’ям)», – зазначає видання.
У цих умовах розбудова комплексної системи піклування про ментальне здоров’я громадян стає надзвичайно актуальною. Підтримка ментального здоров’я населення стає пріоритетом для багатьох країн та вимогою часу.
Підтримка психічного благополуччя киян у часи війни також є важливим наголосом в діяльності місцевої влади. Цю інформацію доповіла Марина Хонда, заступниця голови КМДА, під час першої наради Координаційного центру з питань ментального здоров’я мешканців Києва.
Читайте також:
Наразі відомо, що на першому етапі нинішньої ініціативи проводиться збір інформації у формі анкет, як від постачальників послуг, так і від осіб, що їх отримують. Результати цього збору даних сприятимуть ідентифікації спільних точок, де необхідно зосередити увагу в першу чергу для вдосконалення наявних сервісів і впровадження нових. Крім того, це сприятиме наближенню системи психосоціальної підтримки до мешканців міста.
