Віра в людину

Суперечка йде не між наукою і релігією, а між наукою однієї релігії й наукою іншої релігії. Креаціонізму (біблійного вчення про створення світу Богом) протиставляється не наука, а релігійна ідеологія еволюціонізму – релігія гуманізму, «віра в людину».

Назва «Гуманізм» звучить так привабливо! Воно співзвучне зі словами «гуманний», «гуманітарний» і т. п. Але це не повинно вводити нас в оману. Йдеться про релігію поклоніння людині. Відповідно до доктрини гуманізму людина є найвищою реальністю і відносної міри всього.

Чому відносної? Та тому що людина сама по собі не абсолютна! Наприклад, наша думка може довільно змінюватися в залежності від одержуваної нами інформації, і яку з них тоді вважати абсолютною точкою відліку – вчорашню, сьогоднішню, або завтрашню?

При такому підході все у світі є породженням випадковості, а призначення немає як такого, адже воно має визначатися Творцем, існування якого гуманізм заперечує. Істина в цьому випадку також відносна і зводиться до різноманітності людських думок. Мораль же – ситуаційна.

Я відібрав у тебе гроші. Добре це чи погано? Дивлячись – кому? Мені добре. Насправді й тобі теж добре, просто ти про це ще не знаєш. Адже виживає найбільш пристосований. Наступного разу ти опинишся найбільш пристосованим і віднімеш вдвічі більше. Я дав тобі урок, а за освіту треба платити.

Як не парадоксально це звучить, для гуманіста навіть людське життя як таке не має принципового сенсу і цінності. Зрозуміло, що мені моє життя дороге. Але – тільки моє. Тому якщо для його підтримки потрібно використовувати будь-чиї органи або, скажімо, стовбурові клітини, отримані з «ембріонального матеріалу» (тобто з ще не народжених немовлят), – то в чому проблема?

Читайте також:

Для людини, молитвою якої стало «Хай буде воля моя», все життя перетворюється на служіння собі, коханому. Задоволення власних бажань набуває сакральний сенс, і тому гуманіст не потребує додаткових релігійних обрядів.

Саме на відсутності обрядовості й будуються аргументи, що ні гуманізм, ні атеїзм релігією не є, і говорити про них личить лише як про види світогляду. Але сутність їхня від цього не змінюється.

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!
Exit mobile version