Репресивний закон Білорусі «Про свободу совісті та релігійні організації» готуються ще більше посилити. Релігійні організації зіткнуться з новими обмеженнями і контролем влади. Та й саме існування свободи совісті може опинитися під загрозою.
Джерело: belsat
15 червня закінчилося громадське обговорення пропонованої владою нової редакції закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Як заявляє уповноважений у справах релігій і національностей Олександр Румак, закон змінюють «з урахуванням практики його застосування», увідповіднюють Конституції і закріплюють «нові сучасні підходи» взаємин влади з релігійними організаціями. «Сучасні підходи», схоже, взяті з аналогічних законів Азербайджану, Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану та Узбекистану, які вивчали під час підготовки проєкту.
Ухвалення закону, запевняє Румак, «не спричинить негативних соціальних, фінансово-економічних наслідків». Однак Конференція католицьких єпископів у Білорусі (ККЕБ) заявляє, що релігійні організації «можуть зіткнутися з певними труднощами при виконанні деяких новел пропонованого законопроєкту, що могло б ускладнити динаміку державно-конфесійних відносин у нашій державі».
Свої критичні зауваження на Правовому форумі Білорусі залишили також Гродненська і, судячи з усього, Вітебська єпархії Білоруської православної церкви. Також і сама БПЦ пообіцяла надіслати владі «свої обґрунтовані зауваження і пропозиції». Як зазначає православний священник Олександр Шрамко, навіть чинний закон «викликав критику і протести за його явно репресивний характер», але і його режиму після 2020 року виявилося недостатньо.
За словами Шрамка, документ «від початку ставить різні релігії та конфесії в нерівне становище перед законом». Так, у преамбулі заявляється про «особливу роль» Білоруської православної церкви в історичному становленні та розвитку духовних, культурних і державних традицій білоруського народу. Проте, зазначає священник, ця «особлива роль» БПЦ «по суті» нічого не змінює, оскільки в нинішньому законі є її «визначальна роль».
Найголовніше ж у проєкті закону, за словами Шрамка, − це те, на що звернено особливу увагу і що підлягає посиленому контролю: «позабогослужбова діяльність релігійних організацій, по суті канали зв’язку із суспільством і впливу на нього».
Заборон більше, свободи менше
Проєкт закону серед іншого забороняє використання в місцях богослужінь будь-якої символіки, окрім релігійної, і діяльність релігійних організацій, спрямовану проти суверенітету Білорусі, її конституційного ладу і громадянської злагоди. Також культове майно релігійних організацій не може використовуватися «в політичних цілях, а також терористичній та іншій екстремістській діяльності». Шрамко називає це «наслідком тих уроків, що виніс для себе режим під час протестів 2020 року».
Водночас, підкреслює священник, істотно розширюються функції уповноваженого у справах релігій і національностей. Якщо раніше вони були радше консультативними, то тепер він «стає повноцінним суб’єктом влади», який наділяється правом самостійно припиняти діяльність релігійної організації.
Простіше ліквідувати, складніше реєструвати
Відтепер обов’язковою умовою створення республіканського релігійного об’єднання стане діяльність щонайменше 30 років на території Білорусі хоча б однієї релігійної громади, що входить до його складу, а також наявність у складі об’єднання щонайменше 15 релігійних громад у всіх областях і Мінську. Раніше було достатньо 20 років і 10 громад у більшості областей.
«Ухвалення нової версії закону передбачає перереєстрацію всіх релігійних організацій протягом року, і ті з них, хто неугодний владі, її можуть не пройти», − зазначає Шрамко.
При цьому особливо підкреслюється, що діяльність незареєстрованих релігійних організацій «забороняється». А керувати релігійною організацією тепер зможе тільки громадянин Білорусі, який не причетний «до терористичної, екстремістської діяльності» і постійно проживає в країні. На думку Шрамка, останнє спрямоване «проти тих релігійних діячів, які опинилися за межами Білорусі внаслідок репресій».
Молитися? Тільки в церкві
Проєкт закону пропонує також дозволити місіонерську діяльність лише в будівлях і на ділянках релігійних організацій, у місцях паломництва, заборонивши її зокрема в житлових приміщеннях.
«З переліку дозволених для місіонерської проповіді місць фактично виключається публічний простір, територія інших нерелігійних організацій, сфера приватної взаємодії священнослужителів з громадянами і громадян між собою, що суперечить самому принципу свободи віросповідання», − заявляє Вітебська єпархія.
Бібліотеки − без Біблій
Крім цього, «забороняється розповсюдження релігійної літератури поза культовими будівлями», як і її надходження в бібліотеки закладів освіти.
«Виникає питання − чи будуть відбуватися вилучення Біблій, Коранів та інших священних книг з університетських бібліотек?» − запитують католицькі єпископи.
При цьому залишається низка невирішених питань. Так, католицькі єпископи пропонують звільнити священників і семінаристів від призову на строкову військову службу і службу в резерві. Також вони клопочуть про те, щоб місцеві органи влади могли звільняти релігійні організації від оплати послуг за проведення масових заходів.
Читайте також:
Вказують у ККЕБ на низку суперечностей і невідповідностей у законопроєкті, а також на нерозуміння його авторами католицької специфіки, що в результаті призводить до плутанини, різночитань, а то й неможливості виконувати зазначені вимоги. А Гродненська єпархія БПЦ має претензії і до формулювань, які взяті «з радянських атеїстичних посібників».
