У Єрусалимі, в районі, відомому як Місто Давида, археологи виявили керамічні черепиці, які можуть бути свідченням існування загадкової фортеці Акри, зведеної Антіохом IV Епіфаном. Ці артефакти, датовані II століттям до нашої ери, відкривають нові горизонти у розумінні впливу Селевкідського режиму на Єрусалим та його культурну спадщину.
Джерело: haaretz.com
Ці 16 фрагментів черепиці були знайдені під час археологічних розкопок, проведених спільно Управлінням старожитностей Ізраїлю та Тель-Авівським університетом. Знахідка була зроблена на території, раніше відомій як стоянка Гіваті, що знаходиться в Національному парку “Місто Давида”, неподалік від стін Старого міста Єрусалима.
Згідно з дослідженнями, ця черепиця могла належати до Акри, великої фортеці, збудованої Антіохом IV Епіфаном, імператором Селевкідів, який був відомий своїми жорстокими діями проти єврейського народу. Техніка виготовлення цих керамічних виробів була невідома в елліністичній Юдеї, що робить цю знахідку унікальною та найдавнішою своєю категорією в цьому регіоні.
Дослідники, серед яких д-р Їфтах Шалев, д-р Філіп Вукосавович, професор Юваль Гадот, доктор Аяла Зільберштейн, д-р Анат Коен-Вайнбергер та Ефрат Бочер, висловлюють припущення, що ці плитки могли бути частиною Акри. Ця знахідка не тільки вказує на присутність грецького режиму в Єрусалимі, але й дає змогу глибше зрозуміти культурний вплив Селевкідів на регіон.
Антіох IV, який правив імперією Селевкідів з 175 року до н. е., намагався викорінити біблійний юдаїзм, заборонивши дотримання шабату та свят, а також практику обрізання. Його дії призвели до повстання Макавеїв і повернення Храму, що сьогодні відзначається святом Ханука.
Цікаво, що виробництво керамічної черепиці має давню історію, починаючи з Греції VII століття до нашої ери. Проте, на території елліністичної Юдеї такі черепиці були невідомі до цього відкриття. Це свідчить про те, що Антіох Епіфан міг внести це архітектурне нововведення в регіон.
Читайте також:
Знахідка цих черепиць відкриває нові перспективи у вивченні історії Єрусалиму та його археології. Вона також піднімає питання про точне розташування Акри, яке досі залишається предметом наукових дебатів. Це відкриття не тільки збагачує наше розуміння історичного контексту регіону, але й відкриває нові можливості для подальших досліджень.
