«Я відчуваю лише жаль до росіян. Жоден народ не зазнав стільки смертей».
Такою була відповідь мого колеги Яна, польського професора і радника руху «Солідарність» у 1980-х роках. Ян був другом президента коледжу Ґроув-Сіті Джона Мура. Я приймав Яна як запрошеного лектора на одному з моїх курсів у Ґроув Сіті Коледжі. Він розповідав про страждання польського народу під чоботом радянського комунізму. Напад на його народ з боку звіра зі сходу тривав протягом тривалого часу, задовго до радянської окупації Східної Європи після Другої світової війни. Насправді, сталінський СРСР у серпні 1939 року уклав угоду з Гітлером, за якою у вересні 1939 року в країну вдерлися як радянські війська, так і нацисти. А за два десятиліття до цього Ленін і його головорізи вдерлися в Польщу в 1920 році, зупинені польськими військовими завдяки надзвичайним зусиллям, відомим як «Чудо на Віслі».
Я запитав Яна: «Ви ненавидите росіян через все це?». Його відповідь: «О, ні. Ні, ні, ні. Я відчуваю лише жаль до росіян. Жоден народ не зазнав стільки смертей».
Ян має рацію. Росіяни втратили більше людей у боях, ніж будь-яка інша нація у Першій світовій війні, і хоча вони були в союзі з переможцем, більшовики вивели їх з нього в 1917 році, тобто вони не скуштували плодів перемоги. Натомість вони отримали громадянську війну в Росії 1918-21 років, яка, за словами історика В. Брюса Лінкольна, забрала життя понад семи мільйонів російських чоловіків, жінок і дітей.
Винагорода російського народу за цей період страждань? Сімдесят років більшовизму, що означало смерть, смерть і ще раз смерть. Червоний терор Леніна, Велика чистка Сталіна і багато іншого. Внутрішні чистки були перервані лише жахливою Другою світовою війною, де росіяни/радянські війська знову втратили більше людей, ніж будь-яка інша країна в цьому конфлікті − з великим відривом. Історики досі намагаються з’ясувати, скільки росіян чи громадян СРСР було вбито у Другій світовій війні, але цифра, ймовірно, становить 20-30 мільйонів. Це може бути в 40 разів більше, ніж сукупна кількість загиблих за весь час війни у Сполучених Штатах і Великій Британії.
А скільки людей загинуло за часів марксизму-ленінізму в СРСР? Знову ж таки, ніхто точно не знає. У книзі «Чорна книга комунізму», виданій видавництвом Гарвардського університету, говориться лише про 20 мільйонів. Інші авторитети називають більші цифри. Олександр Яковлєв у своїй праці «Століття насильства в Радянській Росії», виданій у 2002 році видавництвом Єльського університету, стверджує, що лише Йосип Сталін «знищив від 60 до 70 мільйонів людей».
І жодна з цих цифр не включає жахливу кількість абортів у країні. Ленін і його поплічники негайно легалізували аборти, як тільки захопили контроль над Кремлем. До 1970-х років, згідно з офіційною статистикою радянського Міністерства охорони здоров’я, в СРСР в середньому робили неймовірні 7-8 мільйонів абортів на рік. Історія ніколи не бачила нічого подібного. Порахуйте самі: це потенційно близько 80-100 мільйонів абортів за одне десятиліття.
Смерть, смерть, смерть.
Я згадую про це зараз − і писав про це раніше − через два нових набори цифр, що стосуються вічної культури смерті в Росії.
По-перше, це приголомшливі втрати Росії у війні Владіміра Путіна проти України − нищівні втрати, про які я неодноразово попереджав, враховуючи, що Росія завжди зазнає поразки на полі бою. За деякими сучасними оцінками, путінська Росія, можливо, зазнала 250 000 втрат в Україні. Це жахливо. Для порівняння, Америка втратила близько 58 000 осіб у В’єтнамі за більш ніж десятирічну війну. За рік в Україні росіяни втратили в кілька разів більше.
Для американських путіністів, які дивним чином хочуть захищати кремлівського божевільного, звинувачуючи його вторгнення в тому, що Росію не пустили в НАТО, або химерно купуючись на його дезінформаційну кампанію про порятунок України від процесу «нацифікації» при Зеленському, ці жертви повинні стати справжнім тривожним дзвінком. Людина, яку вони виправдовують, безжально кинула сотні тисяч російських хлопчиків у м’ясорубку на війні, якої ці хлопчики не хотіли.
Що ж, зараз з’явилися нові звіти про смерть росіян. Вони зосереджуються на тому, про що ми, спостерігачі за Росією, знаємо вже давно, а саме: це демографічна катастрофа. Російські джерела підрахували, що країна потребуватиме 1,1 мільйона іммігрантів на рік протягом наступних 80 років лише для того, щоб підтримувати нинішній рівень населення, що навряд чи станеться, враховуючи, що сьогодні мало хто з іноземців поспішає до Москви, щоб оселитися в країні Путіна, включаючи американських путіністів, які теревенять про свого хороброго лідера в Кремлі.
Ця демографічна криза не є несподіванкою. Я міг би поділитися з вами даними Всесвітньої організації охорони здоров’я та інших організацій і джерел ЗМІ, які приблизно у 2000 році прогнозували демографічну катастрофу у Росії: з приблизно 140 або 150 мільйонів осіб у 2000 році населення різко впаде до менш ніж 110 мільйонів до 2050 року. Причин для цього було багато: від чоловіків, які спиваються до смерті, до величезної демографічної чуми безпліддя, спричиненого абортами, серед російських жінок.
Дефіцит народжуваності є однією з причин, чому Владімір Путін у 2000 році ввів перші за майже 50 років серйозні обмеження на аборти в країні, а також обмежив усиновлення російських дітей іноземцями. Він хоче, щоб діти залишалися в країні. Він зіткнувся з демографічною катастрофою, що не сприяє його амбіціям розширити кордони його славної матері-Росії.
Читайте також:
Вторгнення Путіна в Україну погіршило довгу демографічну зиму його країни. Мало того, що 250 000 здорових молодих російських чоловіків загинули, були поранені або зникли безвісти в жертву путінській жадобі крові в Україні, так ще й багато інших покидають країну, щоб уникнути його примусового призову до армії. Очевидно, на відміну від захисників Путіна в Америці, ці молоді росіяни не бачать вагомих причин для вторгнення до свого демократичного сусіда.
На жаль, російський народ залишається загрузлим у вічній культурі смерті. Скажений пес Путін лише погіршує ситуацію. Мало хто страждав так сильно.
Автор: Павло Кенгор
