Переважна більшість українців вважає, що завершення війни має відбутися не за будь-яку ціну, а з реальними гарантіями безпеки на десятиліття вперед. Попри втому та рекордно високий рівень стресу, суспільство зберігає довіру до Збройних сил України та усвідомлює довготривалий характер війни.
Джерело:дослідження «Градус суспільства під час війни» дослідницької компанії Gradus
Довіра до ЗСУ та союзників залишається ключовою
Найвищий рівень довіри серед громадян стабільно утримують Збройні сили України. Понад половина опитаних називають ЗСУ найбільш надійною державною інституцією (52%) і головною запорукою перемоги (54%).
Водночас українці високо оцінюють роль міжнародної підтримки. Серед чинників, що наближають перемогу, респонденти найчастіше називали:
-
військову допомогу західних країн — 53%;
-
посилення санкцій проти Росії — 44%;
-
згуртованість і спротив українського суспільства — 43%.
Рівень довіри до волонтерських організацій становить 23%, до Президента України — 21%, що свідчить про збереження стабільного, хоча й стриманого, кредиту довіри до цивільних інституцій.
Суспільство усвідомлює довгу війну
Очікування українців щодо тривалості війни протягом останнього року суттєво не змінилися. Лише 27% респондентів сподіваються на завершення активних бойових дій до кінця наступного року. Натомість 32% переконані, що активна фаза війни триватиме ще кілька років.
Ключовим є ставлення до сценаріїв завершення війни. Більшість опитаних (59%) вважають прийнятним лише такий варіант, за якого припинення бойових дій супроводжуватиметься реальними гарантіями, що війна не відновиться у найближчі десятиліття. Лише 19% готові підтримати швидке припинення без таких гарантій, ще 23% не визначилися.
Ціна війни і віра в майбутнє
Оцінюючи наслідки війни, 42% українців вірять, що держава вийде з неї сильнішою, ніж була раніше. Водночас 32% вважають, що тривалий воєнний конфлікт ослабить країну, а 11% очікують, що ситуація загалом не зазнає суттєвих змін.
Соціологи фіксують перехід суспільства до більш зрілого й раціонального сприйняття реальності війни — без ілюзій швидких рішень, але з чітким запитом на безпеку, справедливість і передбачуваність.
Мова як вибір і знак єдності
Одним із важливих маркерів суспільної консолідації залишається мовна ідентичність. Якщо навесні 2022 року українською мовою у повсякденному житті спілкувалися 53% респондентів, то станом на грудень 2025 року цей показник зріс до 73%.
Паралельно із цими змінами зростає і психологічне навантаження. Рівень високого стресу сьогодні фіксують у себе 91% опитаних — це найвищий показник за весь період досліджень. Серед домінуючих емоцій українці найчастіше називають втому, напруженість, роздратування та розчарування. Надія перебуває лише на п’ятому місці, що підкреслює глибину переживань суспільства на четвертому році війни.
Про дослідження
Опитування проведене в межах проєкту «Градус суспільства під час війни» методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку Gradus. Вибірка репрезентує населення міст із чисельністю понад 50 тисяч мешканців віком 18–60 років, за винятком тимчасово окупованих територій і зон активних бойових дій. У тринадцятій хвилі опитування взяли участь 1000 респондентів.
Читайте також:
Український Християнський Рух закликав до справедливого миру на основі права, правди й віри
