У Києві відбулася презентація онлайн-платформи Aidmonitor.org, яка веде облік доставлення та розподілу гуманітарної допомоги.
Джерело: Укрінформ
Метою створення платформи є контроль за постачанням, прийманням та розподілом гуманітарної допомоги. Основна увага проєкту зосереджена на потоці гуманітарної допомоги від відправної точки до місця призначення.
Розробка ресурсу виникла на основі особистого досвіду координації волонтерської роботи, збору та розподілу гуманітарної допомоги та управління логістикою, включно з перетином кордону.
«З початком активної фази війни, у березні, ми створили перший волонтерський штаб. Там приймали гуманітарну допомогу і розподіляли її біженцям. Ми побачили, що ця допомога не має належного обліку. Ми не завжди встигали оформити документи, не завжди допомога надходила за призначенням», – розповів волонтер та співзасновник вебресурсу Aid Monitor Андрій Варцаба.
Він пояснив, що під час роздачі допомоги іноземні партнери, які надавали допомогу, вимагали докази – фотографії, відеозвіти та документацію. У результаті вони розробили платформу, глибоко залучаючись у процес.
Платформа доступна для використання як державними, так і приватними юридичними особами. Організації з будь-якої країни мають право бути донорами, але враховуються санкції та країна походження капіталу чи донора.
Вона автоматично перевіряє походження донора, перевіряє українську юридичну особу на наявність фінансових заборгованостей перед бюджетом, стан банкрутства чи ліквідації, а також поточні судові справи за позовами держави.
Платформа розроблена таким чином, щоб задовольнити вимоги як великих глобальних організацій (таких як ООН або Червоний Хрест), так і менших благодійних організацій і волонтерських центрів.
Ці організації мають можливість зареєструватися як донор або реципієнт. Донори – це організації, які надають гуманітарну допомогу, а реципієнти – це організації, які отримують допомогу від донорів і передають її іншим отримувачам або безпосередньо бенефіціарам, таким як обласні військові адміністрації, місцеві громади, НУО, благодійні фонди тощо.
Під кінцевими бенефіціарами розуміють окремих осіб або колективну групу (наприклад, школа, дитячий садок, будинок для людей похилого віку тощо), які отримують гуманітарну допомогу, не роздаючи її особисто.
Платформа сприяє взаємному обміну інформацією, документацією та товарами між донорами та реципієнтами в процесі надання та отримання гуманітарної допомоги.
Крім того, команда створила спеціальний мобільний застосунок, який дозволяє сканувати QR-код. Після сканування QR-коду на екрані з’являється документ з інформацією про гуманітарну допомогу. Це дозволяє одержувачу перевірити, що вантаж знаходиться саме в цих ящиках і підтвердити, що він йде до нього, зазначає Варцаба.
Він також зазначив, що після підтвердження отримання допомоги отримувачами на платформу завантажується документ про отримання та формується баланс усієї гуманітарної допомоги. Він пояснив, що коли особа отримує свою частку, вона вираховується із загальної системи, забезпечуючи справедливий і рівномірний розподіл усієї допомоги.
Крім того, співзасновник платформи зазначив, що система дозволяє планувати розподіл гуманітарної допомоги по Україні.
«Це інструмент планування та контролю держави. Тобто, держава не втручається в роботу будь-якої благодійної організації, вона просто повинна бути поінформована. Для цього ми передбачили функцію супервайзера. Ми можемо зробити державні органи супервайзерами, і вони будуть бачити, скільки допомоги видано по різних областях», − сказав Варцаба.
Платформа також пропонує функцію, за допомогою якої одержувачі можуть надсилати запити на необхідну допомогу, що робить її корисним інструментом спілкування між донорами та одержувачами.
Крім того, Катерина Павловська, волонтер фонду «Вільне серцем», зазначила, що платформа надає переваги для управління складом.
«Ми бачимо, скільки у нас є залишків по складу, скільки допомоги передано, кому передано тощо. Крім того, ми збільшуємо довіру до нас від іноземних донорів, які потім будуть надавати цю допомогу», − сказала вона.
Читайте також:
За словами Павловської, програма допомагає мінімізувати можливість нецільового використання допомоги, оскільки кожен етап відстежується документально та фотографічно. У кожному акті є визначений номер телефону, за яким донор може подзвонити, щоб уточнити, чи доставлена гуманітарна допомога. Зараз на платформі зареєстровано близько 70 учасників.
