Цінності − найбільш глибинний із невидимих аспектів культури. Вони тісно пов’язані як зі світоглядом носіїв культури, так і з моральними категоріями, які від самої культури не залежать. У контексті біблійних образів цінності співвідносяться з поняттям «Шлях» і містять уявлення про добро, про обов’язок, про честь, про доблесть, про порядність.
Аксіологічний аспект культури (від давньогрецького axia − цінність і logos − слово, вчення) може різнитися не тільки між культурами, а й між різними групами всередині однієї культури. Наприклад, як правильно вчинити, якщо людина опиняється в безвихідній ситуації, і коли допомогти їй уже неможливо? Що важливіше: сказати їй жорстоку правду або ж не забирати в неї надію? Принципово різними будуть у цьому разі підходи у, скажімо, фінансового консультанта і у лікаря, який має справу з невиліковно хворим пацієнтом.
Ціннісним аспектом визначається, що для представників цієї культури більш пріоритетне, а що − менш. Що, скажімо, важливіше − успіх, процвітання, мир, здоров’я, слава, влада, схвалення предків, закон, справедливість, милість Божа? Від чого можна відмовитися безболісно, чим можна пожертвувати, а чим у жодному разі не можна поступитися?
Коли, наприклад, під час окупації Нідерландів гітлерівськими військами голландці допомагали євреям ховатися від арештів, гестапівці часто ставили жителям пряме запитання: «Чи знаєш ти, де ховаються євреї?» Перед добропорядними християнами поставала моральна дилема: чи збрехати, порушивши заповідь «не лжесвідчи», але водночас врятувати беззахисних від неминучої смерті, чи зберегти вірність Божим заповідям, навіть якщо це призведе до загибелі невинних людей?
Читайте також:
У контексті аксіології, що сформувалася під впливом кальвінізму, багато хто обирав дотримання заповіді, адже за порушення заповіді «не убий» відповідальність при цьому формально покладалася не на них. Тобто спочатку вони зі співчуття ховали євреїв, даючи їм надію на порятунок, а потім самі ж їх видавали, щоб не порушувати заповідь. Дотримання заповідей виявлялося вищою цінністю, ніж збереження чужого життя.
