«Члени церкви та друзі відкрили свої будинки, ми готуємо для біженців, турбуємось про наявність ліків та організовуємо їхні поїздки», − повідомляє християнський працівник в Угорщині. В Румунії церкви працюють разом, щоб бути більш ефективними.
Приблизно 3 мільйони людей покинули їхні домівки через російське вторгнення, через це простежується величезна хвиля солідарності в країнах, які межують з Україною.
Церкви в цих країнах є надійними партнерами, деякі з них використовують хороші зв’язки з християнськими спільнотами в Україні, щоб дістатися критичних місць з гуманітарною допомогою.
Evangelical Focus запитав у християнського лідера в Угорщині та в телевізійного ведучого в Румунії про те, що вони бачать, що відбувається на землі. Раніше ми запитували це у християн Молдови та Фінляндії.
Угорщина: «Величезна допомога та неймовірна активність серед церков»
Іштван Хорват з Угорщини працює з ОМ і є генеральним секретарем Угорського євангельського альянсу.
Який настрій в Угорщині щодо російського вторгнення в Україну? Чи є страх, що в майбутньому можуть напасти на вашу країну?
Я не бачу справжнього страху серед угорського населення. Люди не очікують, що Росія нападе на Угорщину. Існує загальне поняття, що це не є ціллю російської геополітичної стратегії, атака на країну, яка є членом НАТО спровокує Третю Світову війну, яка буде дуже ризикованою для Росії, тому що, скоріше за все, переможця в цій війні не буде.
Яка найпоширеніша молитва серед християн в контексті війни в Україні?
Перш за все, молитва за якнайшвидше завершення війни та за справжній мир. Потім, за мир та примирення між двома групами. Також я часто чую молитви, щоб через страждання та горе людські серця звернулися до Бога. Багато християн моляться за людей, які страждають, за скорботних, за сиріт, за дітей, які постраждали у війні, також за солдат.
Чи беруть євангельські церкви участь в прийомі біженців?
Величезна допомога, неймовірна активність в цій ситуації проявляють церкви, конгрегації та місії, вони часто працюють разом з величезною силою, доповнюючи один одного. Я бачу велику активність в трьох сферах:
- На угорському кордоні з Україною люди зустрічають на пунктах пропуску з їжею, напоями, ковдрами, приладдям для зігрівання, перекладачами, маршрутами, транспортом (до залізничної станції, звідки вони безплатно можуть поїхати, куди бажають). Багато людей приходять послужити машинами, мікроавтобусами, допомагають дібратися до різних місць. Я також привіз з кордону сім’ю з восьми осіб, вони отримали притулок та турботу в ОМ офісі. Ми допомагали усім, чим могли, вони провели в нас тиждень, а сьогодні відправились до Італії, де живуть їхні родичі.
- Допомога в Україні. До кордону прибувають багато біженців з східної та центральної частини України. За розміщення та умови проживання відповідатимуть установи, школи та дитячі садочки. Два рази я приносив туди їжу, туалетні приналежності та постіль. 65 біженців, переважно жінки та діти, були влаштовані в дитячому садку. Через декілька днів, коли я приїхав туди вдруге, кількість біженців зросла до 75, а ще п’ятеро чекали поселення. В середній школі потурбувалися про 110 осіб, зараз там понад 160 осіб. У внутрішніх регіонах труднощів навіть більше, оскільки туди їздить менше транспорту з гуманітарною допомогою. Наступного разу я хотів би поїхати туди, де є велика потреба.
- Місцеві церкви дуже активні в багатьох куточках країни. Наприклад, наша церква відкрила церковну будівлю, виділивши три гостьові кімнати. Також нам надали старий культурний центр через дорогу для поселення біженців. Там є велика кімната з матрацами, щоб якомога більше людей могли там поспати. Варто додати, члени церкви та друзі відкрили домівки, так що зараз ми можемо надати притулок 70 особам. Для них ми готуємо або замовляємо їжу, дбаємо про ліки та організовуємо їхні поїздки.
- Ми відвозимо їх на маршрутках та машинах зі станції, допомагаємо отримати квитки на поїзд або літак. Ми вітаємо їх, заспокоюємо, підбадьорюємо та займаємося з дітьми. Ми замовили душову кабіну на двір церкви, бо в церкві тільки одна ванна кімната.
Румунія: «Християни приймають біженців у власні домівки, церкви та гостьові будинки»
Тудор Петан засновник AlfaOmega TV, християнської медіаініціативи Румунії.
Який настрій в Румунії щодо російського вторгнення в Україну? Чи є страх, що в майбутньому можуть напасти на вашу країну?
Частина людей не бояться війни, тому що не вірять, що Путін розпочне війну з НАТО. Інші побоюються, що вторгнення в Україну не зупиниться. Декілька бойових груп прибули з Франції, Бельгії та інших місць до нашої країни, поки НАТО посилює можливості захисту на своїх кордонах. Коли люди бачать ці новини, звичайно, в них є страх, що це не лише завчасно вжиті заходи безпеки, але й що влада має інформацію про те, що врешті-решт буде Третя світова війна.
Крім того, в Румунії, ця війна вплинула на підвищення цін на продукти та газ, які зараз стали вище. Кілька днів тому на деяких заправках ходили чутки, що ціна різко зросте, люди почали стояти в чергах на заправках, щоб заправити машини. Це завершилось хаосом, в багатьох містах був трафік та величезні черги. Люди заспокоїлись тільки тоді, коли влада анонсувала, що ціни на газ не будуть зростати, тож немає причин для паніки. Більшість нашої країни проти війни та допомагає біженцям, але ми ще чуємо відголоски російської пропаганди онлайн, яка може на багатьох вплинути.
Яка найпоширеніша молитва серед християн в контексті війни в Україні?
Усі церкви та всі християни почали молитися за Україну ще до війни, але після початку війни ми тільки посилили наші молитви. У наших церквах є багато молитовних рухів про те, щоб війна закінчилась дипломатичними домовленостями. Ми також молимось за біженців, за мир у їхніх серцях в ці складні часи для їхньої країни та їхніх сімей. Румуни зрозуміли, що в їхній країні мир, тому вони вчаться бути вдячними за все, що вони мають.
Чи беруть євангельські церкви участь в прийомі біженців?
Майже усі церкви беруть участь в прийомі біженців. З першого дня християнські організації, церкви були на кордоні, зустрічали жінок та дітей їжею, цукерками та іграшками, які б могли принести радість у цей час. Також християни брали біженців в свої будинки, готелі, пансіонати безкоштовно, годували їх, турбувались про них так довго, як це було потрібно. Церкви відкривали свої приміщення та реорганізовували їхні кімнати ліжками, стільцями, щоб біженці могли поспати, поїсти в церковній будівлі та залишитися на стільки, на скільки їм потрібно. Деякі з них залишились в Румунії, переважно це матері з дітьми, інші збираються до інших країн, церкви також оплачують їхнє перевезення до інших країн з Європи, наприклад, Австрія чи Німеччина.
Крім того, більшість церков безпосередньо контактують з церквами з України, вони відправляють великі фури наповнені продуктами, ліками, одягом, підгузками та усім необхідним. Такий транспорт під особливим наглядом, його наповнюють кожного дня, тому що важливо мати безпосередній контакт в Україні, в іншому випадку, все це може потрапити в неправильні руки.
Дуже важливо, щоб кожен біженець був на обліку в румунській поліції. Проте, румунські церкви дуже організовані, незалежно від конфесії, вони працюють разом, щоб бути більш ефективними. Це великий внесок румунських церков, це час, коли християни можуть показати любов Христа на практиці, допомагаючи людям та перебуваючи з тими, хто потребує допомоги. Це час, коли я бачу великі серця нашого народу, величезну гостинність незалежно від конфесії, це час, коли я з гордістю кажу, що я − румун.
