Дослідження цінностей та моделей поведінки провів «Детектор медіа».
Було два етапи. На першому дослідники провели чотири фокус-групи: одну експертну із продюсерами розважального контенту найрейтинговіших українських телеканалів, критиками, сценаристами, спеціалістами з комунікацій, філософами тощо. Решта три фокус-групи були із глядачами: молодь від 18 до 25 років; батьки від 35 до 60 років; змішана група від 18 до 50 років.
Усі фокус-групи проходили з 11 по 18 вересня 2020 року.
На другому етапі вони провели кількісне опитування завдяки Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» з 24 по 30 вересня 2020 року в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років (похибка вибірки – 2,3 %).
Думка виробників та експертів щодо цінностей та моделей поведінки в розважальному контенті
В результаті дослідники побачили, що експерти та виробники, як ініціатори розважального контенту та/або його оглядачі, не формують порядку денного цим контентом і не бачать його прямого впливу на глядачів.
Виробники хочуть сподобатися своїм глядачам, тому вони максимально беруть у розважальний контент те, що вже поширено в житті глядачів.
Для розважального телебачення важливо вичавлювати емоції із глядачів і робити їхнє життя безтурботним, без зайвих повчань та / або просвітництва, соціальної місії.
Читайте також:
- Соцопитування: в українців знизився рівень депресії, тривожності та втоми, а рівень паніки й розладів сну – ні
- Санкції на депутата Козака та його телеканали. Ефіри на Newsone, «112 Україна» та ZIK призупинені
Думка глядачів щодо цінностей та моделей поведінки в розважальному контенті
Учасники із категорії глядачів визначали ті серіали та розважальні шоу, які є найбільш популярними та впливовими.
За результатами дослідження, під час перегляду розважальних програм можна відпочити, і в першу чергу – посміятися. Основним індикатором розважальності є весела форма подачі інформації, і ця веселість іде через емоцію, сміх.
Загалом таке ставлення до розважальних програм створює ідеальне середовище для промотування цінностей, бо у глядачів на час споживання розважального контенту «вимикається захист»: вони не очікують, що в розважальному контенті може бути щось, що модифікує поведінку.
Також за спостереженням експертів та глядачів (особливо молодшого віку, до 25 років), телевізійний контент подає життя суттєво спрощеним.
В останньому випадку результатом може бути таке собі «знецінення» життя, коли великі цілі відсутні, а воно подається в дуже простому векторі: можна нічого не робити й все саме собою якось вирішиться.
Тому телебачення – це історія з накопиченням, глядачі оцінюють телеканали й телебачення в цілому за продуктами, в яких є «стаж» і тривала популярність.
«Детектор медіа» наводить перелік цінностей та моделей поведінки, що пропагує українське розважальне телебачення:
- Треба жити просто і не ускладнювати собі життя;
- Справедливість без закону: справедливість потрібна, але її легше досягти в незаконний спосіб, тому для досягнення справедливості можна порушувати закон;
- Патріархальність: що б і як не показувалося, на виході глядачі бачать, що чоловік головний і все в житті жінки крутиться довкола чоловіка в родині;
- Очікування дива: все має вирішуватися легко, зусиль не потрібно, завжди треба очікувати, що хтось прийде і розв’яже твої проблеми чи ситуацію;
- Знецінення таланту та праці: як би сильно ти не працював, успіху все одно досягнуть або ті, кому пощастило, або ті, в кого є родичі чи зв’язки;
- Розум не потрібен, як і освіченість. Краще бути тупим, але щасливим, ніж навпаки. Бо з дурного менше спитають; а тупішому легше жити;
- Емоційність: стосунки мають бути емоційними, життя має бути повним переживань. Активно треба проявляти емоції з будь-якого приводу;
- Насилля, булінг: якщо ти чогось хочеш або думаєш, що правий, то нормально домагатися цього силою;
- Меншовартість українців: вони не на головних ролях (як образи), не пишаються своєю батьківщиною, і треба емігрувати задля свого щастя;
- Традиційні цінності: сім’я на першому місці;
- Відсутність відповідальності за результат: можна робити що завгодно, а за результат дій не перейматися. Тобто цінність процесу, а не результату;
- Сексизм: жінки як об’єкти для насмішок та жартів.
Кількісний вимір щодо цінностей та моделей поведінки в розважальному контенті
На другому етапі «Детектор медіа» провів кількісне опитування завдяки Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».
Важливе запитання: чи дивляться українці телебачення? За результатами не мають телевізора вдома лише 1,8 % опитаних; дивляться телевізор щодня в середньому 70,1 % українців.
Також дослідники припускають, що українці свідомо споживають телебачення 44 % під час того, як вони дивляться його, тоді як решта 56 % часу коло телевізора є неусвідомленим фоновим споживанням.
Детальніше про дослідження можна прочитати на сайті detector.media.
