Американська кіноакадемія мистецтв ввела кілька нових критеріїв, за якими відтепер буде відбуватися відбір в номінацію на кращий фільм. Не менше 30% акторського складу фільму мають бути представлені жінками, етнічними представниками, членами ЛГБТ-спільноти або людьми з інвалідністю.
Повідомляє «Всі разом!» з посиланням на www.oscars.org.
У зверненні кіноакадемії зазначено, що фільми повинні відповідати принаймні двом з чотирьох критеріїв:
- Головний герой або персонаж другого плану повинен представляти одну з етнічних груп, серед яких – афроамериканці, азіати, латиноамериканці та інші.
- Не менше 30% акторського складу фільму мають бути представлені жінками, етнічними представниками, членами ЛГБТ-спільноти або людьми з інвалідністю.
- Аналогічні критерії стосуються стажистів, дистриб’юторів або керівників рекламних кампаній.
- Сюжет фільму має стосуватися проблем щодо раси, гендеру та людей з інвалідністю.
Нові правила наберуть чинність, яке розпочнеться з вручення кінопремії у 2024 році. Водночас у 2022 і 2023 роках фільми мають негласно відповідати вищезгаданим критеріям.
- Два фільми, які розповідають про віру в Бога, отримали Оскар
- Християнський фільм “Прорив” отримує номінацію на “Оскар”
Кабінет експертів зібрав ексклюзивні коментарі від профільних спеціалістів щодо цих нових правил.
Денис Кондюк, декан факультету Української Євангельської Теологічної Семінарії:
«Оскар» вже досить давно, як і багато інших кінопремій та фестивалів, просуває певні цінності і акценти. В останні роки навіть були непогано представлені теми, які вони намагаються закріпити зараз через жорсткіші вимоги. Наприклад, торішні переможці «Зелена книга», «Богемська рапсодія», «Рома», «Чорна пантера», «Чорний куклукскланівець», «Людина павук: Навколо всесвіту» – всі підіймають «потрібні» теми. Але зараз, це рішення спровокує штучні персонажі і сюжетні лінії для того, щоб провести кінострічку в конкурсну програму. На тлі стрімкого росту впливу стрімінгових платформ, квотування свідчить швидше про кризу «ідентичності» самої премії, і намагання залишатись актуальною через посилення політичного виміру».
Олександра Ходаковська, аналітик Кабінету експертів:
«Голлівуд завжди був ідеологічно заангажованим явищем від моменту заснування, а в їхніх стрічках завжди були наявні певні «квоти» від лобістських груп, як, наприклад тютюнових кампаній і, так далі. Наразі, через голлівудські фільми просувається порядок денний щодо марихуани, адже легальні в США дистриб’ютори домовляються про «маркетингову видимість» марихуани в кадрі з кінокомпаніями, а також з передовими модними будинками та групами «опініон-мейкерів». Це відкрита інформація і подібні інструменти особливо не приховуються, тож немає чому дивуватись щодо расово-гендерних квот. Фільми мас-маркету завжди були майданчиком для подібних замовлень».
Олег Хома, історик європейської філософії, професор:
«Чесно кажучи, «Оскар» за найкращий фільм і раніше не був гарантією «найкращості». І тепер, на тлі анонсованого впровадження канонів «капреалізму». Буде цікаво поспостерігати, наскільки швидко авторитет цієї премії впаде до величин, близьких до нуля. Чи розрахунок на те, що у 2024 «новий дивний світ» настане і по цей бік екрану?
Принаймні, є привід згадати старі добрі постулати соціалістичного реалізму соціалістичного. І Жданов такий молодий, і його виступ 1934 року — ніби не історія, а просто стрім з вечірки кіноакадеміків: «правдивість і історична конкретність художнього зображення повинні поєднуватися із завданням ідейного перероблення і виховання трудящих людей в дусі соціалізму. Такий метод художньої літератури та літературної критики є те, що ми називаємо методом соціалістичного реалізму. Наша радянська література не боїться звинувачень в тенденційності. Так, радянська література тенденційна, бо немає і не може бути в епоху класової боротьби літератури не класової, чи не тенденційною, нібито аполітичною».
Залишається згадати, що панування соцреалізму виявлялося відносно стерпним завдяки анекдотам. Пора згадувати старе-добре, що ще не забулося».
