Військовий капелан Анатолій Кушнірчук склав список дій на випадок війни. Останнім часом з’явилося багато інформації про агресивні дії Російської Федерації й можливу військову операцію на значній території України. Що робити, якщо раптом почнеться війна? Як готуватися Церкві до війни й окупації? Як християнин має діяти у воєнний час? Чи потрібно чинити опір?
Для довідки: Анатолій Кушнірчук – військовий капелан, громадський діяч, волонтер, парламентер, офіцер комітету ООН з прав людини, депутат Бучанськоі міської ради, належить до Ірпінської Біблійної Церкви ВСЦ ЄХБ.
Що робити, якщо раптом війна?
- Чинити спротив окупації.
- Прямо підтримувати свою Армію.
- Закликати своїх членів Церкви іти служити в Армію (хтось готовий взяти зброю до рук, а хтось не готовий − це не проблема. Бо в Армії саме стріляє близько 20 % особового складу, а всі інші − роблять інші, надважливі справи оборони).
- Перекваліфікувати своїх служителів у капеланів, що зможуть служити людям з моральною травмою, травмою унаслідок втрати рідних, душеопікунське служіння у надзвичайних умовах, поза стінами Церкви.
- Заготовити дрова.
- Заготовити паливо (ДП, бензин).
- Підготувати банк їжі, дитячого харчування.
- Підготувати банк теплого одягу, ковдр, утеплювачів, фанери, ОСБ.
- Підготувати медикаменти.
- Підготувати підвальне приміщення капітального будівництва з бетонним перекриттям у Церкві, аби використовувати його, як бомбосховище, мобільний шпиталь, притулок для обігріву.
- Відремонтувати всі автомобілі та кожному зробити резерв палива (у воєнний час СТО і заправки будуть працювати частково, бо все буде працювати на оборону).
- Взяти на олівець усіх, у кого є підвали для укриття, усіх, у кого є свердловини (колодязі) води.
- Приставити до них робочі генератори з запасом палива.
- Взяти на олівець усіх медиків у Церкві, їхні адреси перебування.
- Взяти на олівець усіх авто майстрів, електриків, сантехніків у Церкві.
- У випадку авіаударів і штурму – не буде мобільного зв’язку та Інтернету. Чітко домовитись ключовим людям Церкви про місце зустрічі у такому разі. Розділити усіх членів Церкви на 10-12 людей і призначити у них зв’язкових інформаторів (та їхніх замів) для чіткого донесення інформації.
- Визначити сильних молитовників і розподілили їх по групах. У них також мусять бути інформатори і ті, хто їх фізично підтримує (їжа, вода, одяг, медикаменти тощо).
- Не припиняти зібрання Церкви у неділю.
- Бути готовим організувати процес чи передати будівлю чи приміщення Церкви під мобільний шпиталь, притулок для тих, у кого зруйноване житло тощо.
- Під час бойових дій, чи окупації − продовжувати годувати людей гарячою їжею, роздавати одяг, надавати допомогу, прихисток, медичне забезпечення, питну воду.
- Не припиняти недільні зібрання. У випадку захоплення будівлі Церкви − перейти у формат домашніх груп, у яких буде власний банк їжі, одягу, палива, води, медикаментів, та людина інформатор.
- Мати зв’язкового інформатора (представника) з Церкви у військово-цивільній адміністрації міста.
- Вступати до лав батальйону тероборони ЗСУ, що охороняє стратегічно важливі об’єкти інфраструктури, чи всіляко сприяти їм.
Війна може викликати страх і хаос серед людей, тому краще підготуватися, ніж не бути готовим.
Схожі статті
