Російське вторгнення в Україну набуває демонічного характеру з метою винищити кожного українця, не згідного з риторикою та метою одержимого диктатора.
А Господь мовчить і не відповідає на те, про що ми просимо…
Українська армія перевершує себе у спротиві. Західні лідери захоплюються, солідаризуються, допомагають.
В той час російське військо системно нищить квітучі українські міста Харків, Маріуполь, Херсон, Житомир, Чернігів, Київ по-катівськи розстрілюючи дітей, їхніх батьків, літніх людей.
А Господь Бог бачить, і, як у багатьох інших війнах, дозволяє нам пережити найжахливіші наслідки глибинного бунту людини проти Бога у всіх найвикривленіших гримасах війни.
Невпинно молюсь про Боже чудо і надзвичайну силу для наших вояків. Розумію усю непропорційність сил. Внутрішньо плачу від безсилля і смертельної ненаситимості російських братів-убивць.
А Господь все бачить і лише Його справедливість є моя втіха:
«…Господи Саваоте, Ти Суддя справедливий, що досліджуєш нирки та серце, хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі!» (Єремії 11:20).
