Це ж як потрібно любити, щоб спромогтися виснажити смерть Своєю власною смертю? Не блиском, не силою, не мечем, а самовіддачею, жертвою, хрестом. Тому що Христос не помер, Він віддав Своє життя. І не за хороших, а за злих та самолюбних грішників.
Що ж, як Його творіння, ми безсумнівно дуже цінні для Нього, адже наше падіння − це Його репутація. Тому, скаже хтось, в Нього є резон нас підняти. Але з іншого боку ми виявились дуже підлими та невдячними. Тому так само безсумнівно, що в Нього було на кого гніватись, злитися, ображатись. Але Він обертає гнів на ласку. Він виливає його в жертву. Обертає Його проти Себе. Він несе на Собі всі наші підлості. Абсорбує їх у стражданні. Щоб убити не нас, які стали Його ворогами, а саму ворожнечу. Знищити її, розіп’яти. Щоб очистити нас і повернути знову до Себе.
Це ж як потрібно любити, щоб спромогтися виснажити смерть Своєю власною смертю? Євангеліст Матвій, звіщаючи Благу звістку Ісуса, наводить слова пророка Ісаї, щоб пояснити, як саме Він здобуває перемогу й виснажує смерть:
«Ось Мій слуга, якого Я вибрав, улюблений Мій, що Його душа Моя Собі вподобала. Я покладу на Нього Духа Мого, і Він звіщатиме поганам правосуддя. Він не буде ні змагатися, ні кричати і голосу Його ніхто не буде чути на майданах. Він очеретини надломаної не доломить і гнота тліючого не загасить, аж поки не доведе правосуддя до перемоги. На Його ім’я будуть надіятися погани». (Мт.12:18-21)
Він доведе правосуддя до перемоги! Як Він це зробить? Повбивавши Своїх ворогів через збройне повстання, через бунт, заколот, революцію? Ні, Він не буде ні змагатися, ні кричати й голосу Його ніхто не буде чути на майданах. А як же тоді? Він очеретини надломаної не доломить і гнота тліючого не загасить. Інакше кажучи, через жертовну й милосердну любов. Ось як Він доводить правосуддя до перемоги! Здійснюючи суд над нашими гріхами у Своєму власному тілі, беручи їх на Себе та вбиваючи саму ворожнечу. Не грішників, а гріх, не ворогів, а ворожнечу.
Це є справжній суд, справжня битва, справжній двобій. Але водночас це є інший тип судового процесу, ведення бою та боротьби. Не погубити, а спасти, не знищити, а відновити, не доламати, а зцілити. Так, через страждання, через жертву, через хрест, щоб виснажити смерть Своєю власною смертю. На це спроможна тільки любов. І я ніколи не припиню дивуватись, це ж як потрібно любити, щоб спромогтися виснажити смерть Своєю власною смертю?
Читайте також:
«Поклади мене печаттю на твоїм серці, печаттю на твою руку; любов бо, як смерть сильна; ревнощі люті, немов пекло. Стріли її − вогненні стріли, правдиве полум’я Господнє» (Пісня Пісень 8:6).
