Частка українців, які відносять себе до православних, знизилася з 70% у 2014 році до 58% у 2025-му. Натомість частка греко-католиків зросла з 8% до 12%, а також помітно збільшилася група людей, які або називають себе «просто християнами», або не відносять себе до жодного віросповідання. Про це йдеться в оприлюднених результатах дослідження Центру Разумкова.
Джерело: Центр Разумкова
Як змінилася конфесійна самоідентифікація українців
За даними дослідження, у 2025 році респонденти визначали себе так:
-
58% — православні (проти 70% у 2014 році)
-
12% — греко-католики (проти 8% у 2014 році)
-
10% — «просто християни»
-
3% — протестанти
-
1% — римо-католики
-
0,4% — інші релігії
-
15,5% — не належать до жодного релігійного віросповідання
Соціологи наголошують: такі зміни відбуваються на тлі війни, суспільної мобілізації та переосмислення ролі церков в умовах російської агресії.
Регіональні відмінності: де найбільше православних і греко-католиків
Центр Разумкова зазначає, що релігійне самовизначення має виразну регіональну специфіку.
Частка православних у 2025 році:
-
Центр — 67%
-
Південь — 61%
-
Схід — 56%
-
Захід — 45%
На Заході, водночас, 40% опитаних віднесли себе до греко-католиків (в інших регіонах — від 0,4% до 2,5%).
Інші показові відмінності:
-
у Західному регіоні 3% назвали себе римо-католиками (в інших регіонах — 0–0,8%)
-
на Півдні найбільше «просто християн» — 23% (в інших регіонах — 5–11%)
-
на Сході найбільше людей без релігійної належності — 30% (в інших регіонах — 7–14%)
Вік і релігійна ідентичність: молодь частіше не належить до жодної релігії
Дослідження також показує вікові відмінності.
-
частка православних зростає з 46% серед молоді 18–24 років до 61–62% серед людей 40+
-
частка тих, хто не належить до жодного віросповідання, складає 26,5% серед тих, кому менше 25 років, і близько 13% — у середніх та старших вікових групах
ПЦУ зміцнила позиції, УПЦ МП — різко втратила підтримку
Окремо соціологи фіксують суттєві зміни в церковному самовизначенні православних, що пов’язано і з реорганізацією православ’я в Україні, і з впливом повномасштабної війни на суспільну свідомість.
Ключові тенденції:
-
у 2010–2018 роках частка тих, хто відносив себе до УПЦ МП, зменшилася з 24% до 12%
-
частка вірних УПЦ-КП у цей період зросла з 15% до 29%
Після створення ПЦУ у 2020 році частка її прихильників становила 20%, що, за поясненням Центру Разумкова, відображало певну дезорієнтацію частини вірян після публічних заяв Патріарха Філарета.
Водночас тоді зросла група «просто православних» — з 23% у 2018 році до 27% у 2020-му (ще 1% не знали, до якої саме православної церкви належать).
Надалі підтримка ПЦУ зростала:
-
24% у 2021 році
-
36% у 2022 році
-
42% у 2023 році
-
42% у 2025 році
Після початку повномасштабної війни значно зменшилася частка вірних УПЦ МП — з 13% у 2021 році до 5% у 2025-му.
Також різко скоротилася частка «просто православних»:
-
27% у 2020 році
-
22% у 2021 році
-
19% у 2022 році
-
14% у 2024 році
-
10% у 2025 році
Де найбільше прихильників ПЦУ та УПЦ МП
У 2025 році найбільша частка вірних ПЦУ зафіксована:
-
Центр — 53%
-
Південь — 40%
-
Схід — 37%
-
Захід — 30%
Частка вірних УПЦ МП:
-
Захід — 10%
-
Центр — 4%
-
Схід — 4%
-
Південь — 3%
Найменше «просто православних»:
-
Захід — 4%
-
Центр — 10%
-
Схід — 14%
-
Південь — 17,5%
Як Центр Разумкова визначає регіони
У дослідженні застосовано такий поділ областей:
-
Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
-
Центр: Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська
-
Південь: Миколаївська, Одеська, Херсонська
-
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Донецька, Луганська
Регіональна належність респондентів визначалася за місцем проживання до початку повномасштабної агресії РФ.
Читайте також:
