Бельгія отримала попередження від Організації Об’єднаних Націй (ООН) через закон про евтаназію. Юрист ООН Джорджо Маццолі заявив, що «міжнародний закон захищає властиве кожному право на життя і вимагає, щоб держави захищали гідність і життя всіх людей, а не допомагали обривати його». Наслідки закону викликали заперечення у ході сесії Ради ООН з прав людини, яка пройшла в Женеві.
Джерело: rodyna.org.ua з посиланням на ifamnews.com
Бельгія легалізувала евтаназію ще у 2002 р. Цей вид смерті застосовували тільки стосовно дорослих пацієнтів, чий фізичний стан не давав обґрунтованої надії на медичне поліпшення.
Через 12 років, у 2014 році евтаназію дозволили робити дітям, причому без обмежень за віком.
Проте ситуація тільки погіршувалася – сферу застосування евтаназії розширили, включивши в неї такі причини, як «втома від життя», і навіть нещасну любов і помилково діагностований синдром Аспергера.
Юрист Джорджо Маццолі, що представляє в ООН Міжнародний Альянс на захист свободи (ADF International) зауважив, що «протягом багатьох років вони бачили як виходить з-під контролю бельгійський закон про евтаназію».
Також юрист нагадав про 24-річну бельгійку, яка у 2015 році попросила про евтаназію через депресію, попри те, що була фізично здорова. Він підкреслив, що «… уряд відмовляється надати допомогу і підтримку тим, хто найбільше їх потребує». За його словами, вони вимагають «від бельгійського уряду погодитися з рекомендаціями, отриманими ним з цього питання: припинити евтаназію і перерозподілити ресурси на покращення паліативної допомоги».
Європейський Суд з прав людини також закликав Бельгію до відповіді від Бельгії за прийняття закону про евтаназію.
Також йдеться, що Том Мортьє ініціював справу, яка розглядає звинувачення у відмові захистити життя. Його мати, яка страждала від депресії, у 2012 році була піддана так званій «м’якій смерті».
Він згадує, що його мати мала серйозні психіатричні проблеми. Вона боролася з депресією все своє життя. Багато років вона отримувала психіатричне лікування і, врешті-решт, контакт між ними обірвався. Рік по тому їй зробили смертельну ін’єкцію. Ані онколог, який зробив укол, ані госпіталь не повідомили Мортьє або кого-небудь з його братів і сестер, що їхня мати планує евтаназію. Том дізнався про це тільки на наступний день, коли госпіталь звернувся до нього і попросив подбати про практичні питання, пов’язані з похоронами.
Читайте також:
- Бельгійка хоче евтаназію, бо вважає себе непривабливою
- З 2010 року кількість евтаназії в Бельгії зросла на 247%
Відповідна справа, яка була відправлена до ЄСПЛ щодо матері Мортьє, може створити прецедент, який зруйнує юридичну архітектуру законів про евтаназію.
Роберт Кларк, заступник директора ADF International, який також є адвокатом Мортьє в суді, наголосив, що «згідно з останніми даними бельгійських звітів, таким же чином піддають евтаназії у середньому понад шість людей в день. І це може бути тільки верхівкою айсберга. Ці цифри оголюють правду, що, варто тільки прийняти такі закони, вплив евтаназії вже не можна буде контролювати, каже Кларк.
Йдеться, що у січні експерти ООН з прав людини висловили тривогу у зв’язку з зростальною тенденцією приймати закони, які надають доступ до «смерті за допомогою лікаря» на підставі переважно інвалідності або важких хронічних захворювань, в тому числі – і з причини старості.
Нагадаємо, що тисячі людей в Бельгії та Нідерландах померли від евтаназії.
Обидві країни запровадили закони про евтаназію та сприяли самогубствам у 2002 році, хоча Бельгія пішла далі, дозволивши дітям та людям з психічними захворюваннями мати на це право.
