У Білорусі 16 вересня звільнили 25 політичних в’язнів після переговорів між Вашингтоном і Мінськом. У межах домовленості Сполучені Штати погодилися скасувати санкції проти двох білоруських підприємств. Водночас усіх звільнених вивезли з країни до сусідньої Литви.
Джерело: dw
Домовленість стала черговим етапом переговорів між адміністрацією президента США Дональда Трампа та білоруською владою щодо звільнення людей, яких правозахисники визнають політичними в’язнями.
США знімуть санкції з двох білоруських підприємств
Напередодні звільнення, 15 вересня, спеціальний посланник президента США з питань Білорусі Джон Коул зустрівся у Мінську з Олександром Лукашенком.
За результатами переговорів сторони досягли проміжної домовленості: білоруська влада звільняє 25 ув’язнених, а Вашингтон скасовує санкції проти виробника лакофарбової продукції «Лакокраска» та державного концерну «Беллесбумпром», який об’єднує підприємства лісової, деревообробної та целюлозно-паперової галузей.
Американський дипломат назвав звільнення результатом прямої дипломатії адміністрації Трампа.
«25 ув’язнених сьогодні звільнені! Зобов’язання президента Трампа щодо прямої дипломатії дає результати. Дякуємо Вам, президенте Лукашенко, за цей крок, і дякуємо нашим друзям у Литві за їхню підтримку. Ми продовжуватимемо покращувати відносини між США та Білоруссю та працюємо над тим, щоб найближчим часом звільнити більше людей. Ми ще не закінчили!» — написав Джон Коул у Х.
Американський посланник заявив, що розраховує приблизно через місяць знову відвідати Білорусь та сподівається домовитися про звільнення значно більшої кількості ув’язнених.
Серед звільнених — журналісти, активісти та музиканти
Правозахисний центр «Вясна» повідомив, що серед 25 звільнених є журналісти, громадські діячі, музиканти та інші люди, частина яких провела за ґратами кілька років.
Серед них — журналіст і медіаменеджер Андрій Александров, засновник Symbal.by Павло Бєлоус, журналістка Людмила Чекіна, Ірина Злобіна, Яна Пінчук, Тетяна Кузіна та інші.
Деякі зі звільнених були засуджені до тривалих термінів ув’язнення. Зокрема, Александров отримав 14 років колонії та перебував за ґратами з 2021 року.
Замість повернення додому — примусовий виїзд до Литви
Звільнені не отримали можливості просто повернутися до своїх домівок у Білорусі. За інформацією «Вясни», усіх 25 осіб примусово вивезли з країни до Литви.
Після звільнення вони прибули до Вільнюса, де їх розмістили у спеціальному центрі.
Правозахисники звертають увагу на цю практику як на окрему проблему. Під час попередніх звільнень деяких білоруських політв’язнів також вивозили за межі країни, а окремі люди опинялися за кордоном без паспортів.
Таким чином, звільнення з місць позбавлення волі не обов’язково означає повне відновлення можливості вільно жити у власній країні.
Звільнення відбуваються на тлі поступового послаблення санкцій
Нинішня домовленість стала частиною переговорного процесу, який триває вже понад рік. За цей час за посередництва США з білоруських в’язниць вийшли сотні людей.
У березні 2026 року білоруська влада звільнила близько 250 ув’язнених. Паралельно Вашингтон поступово пом’якшував частину санкцій проти Білорусі.
Нинішня угода передбачає скасування обмежень проти ще двох підприємств. Також американська сторона веде переговори щодо розмороження частини білоруських активів, які перебувають у США.
Правозахисники: репресії у Білорусі не припинилися
Попри серію звільнень, правозахисники наголошують, що ситуація з політичними репресіями в Білорусі принципово не змінилася.
За даними правозахисного центру «Вясна», після звільнення цієї групи за ґратами залишаються близько 900 людей, яких організація визнає політичними в’язнями.
Лідерка білоруської опозиції у вигнанні Світлана Тихановська привітала звільнення 25 людей та назвала кожне повернення людини з ув’язнення важливим гуманітарним результатом. Водночас вона наголосила, що процес далекий від завершення, оскільки сотні людей продовжують перебувати за ґратами.
Правозахисники також застерігають, що паралельно зі звільненнями у країні тривають нові затримання та переслідування за політичними мотивами. Через це вони закликають міжнародну спільноту домагатися звільнення всіх політв’язнів без попередніх умов.
Читайте також:
