24 лютого виповнився рік відтоді, як російська армія вдерлася в Україну з кількох фронтів.
Хоча туман війни ускладнює отримання точних цифр, за деякими підрахунками, понад 30 тисяч мирних жителів України − переважно жінки, діти й люди похилого віку − було вбито, здебільшого через російські бомбардування, які продовжують сіяти жах у всій країні (реальна цифра, ймовірно, набагато вища). На полі бою було вбито або поранено щонайменше 200 тисяч російських солдатів і близько 120 тисяч українських бійців. Справжні цифри одному Богу відомі.
Однак, така статистика не може підрахувати страшні втрати, до яких призвела ця війна. Понад 18 мільйонів українців покинули країну після того, як минулої зими були скинуті перші бомби (відтоді повернулося 10 мільйонів). Війна перетасувала національні об’єднання, потрясла фондові ринки, позбавила Європу нафти й газу і посилила брак продовольства в бідних частинах Африки. В Україні зруйновано понад 1000 шкіл, пошкоджено понад 40% енергосистеми країни.
Цього тижня війна в Україні знову піднялася на перше місце у випусках новин: візитом президента Байдена до Києва, зухвалою промовою Путіна до російського народу і річною відміткою російського вторгнення. Як така, війна займає уми багатьох християн на Заході. І тому у них виникає запитання: «Що Бог хоче, щоб ми зробили щодо війни, яка відбувається на іншому кінці світу?».
Щоб допомогти відповісти на це запитання, я звернувся до Валентина Кореневича, професора Ірпінської семінарії (недалеко від Києва), пастора церкви «Шлях істини» і президента української організації «Оливкова гілка», яка проводить одне з наймасштабніших у країні служінь військових капеланів. Кореневич не тільки перебуває на місці подій, що розгортаються в Україні, а й, мабуть, є одним із небагатьох християн, які служили офіцером як у Радянській Армії (1981-1991 рр.), так і після розпаду СРСР, в українських збройних силах (на той час він і його дружина Марина стали християнами).
Кореневич бачить разючі відмінності між тим, що він описує як єдиний дух, присутній по всій Україні, і тим, що відбувається в Росії. Його 10 років роботи офіцером матеріально-технічного забезпечення в Радянській Армії дають йому виняткове розуміння устрою і ментальних установок російського вторгнення в Україну.
Він каже: «Радянська Армія й Армія Росії − це одне й те саме. Це той самий дух, який просував комунізм 30 років тому. Сьогодні в російській армії служать тисячі офіцерів, таких самих, яким був я. Це не богоугодна структура».
Як керівник безлічі військових капеланів, які служать українським бійцям (чоловікам і жінкам), Кореневич бачив, як Ісус з’являвся в окопах на передовій. «Багато солдатів просять капелана просто посидіти з ними під час нічного чергування, − додає полковник. − Скрізь, де ми проходимо вздовж лінії фронту в Україні, солдати, як чоловіки, так і жінки, говорять про існування унікального, об’єднуючого духу, який вони не можуть пояснити. Можна сказати, що те, що вони відчувають, це молитви вірян в Україні та в усьому світі».
Він додає: «Я думаю, що Бог хоче досягти кількох цілей за допомогою цієї війни. Перша − мотивувати Свій народ молитися і приготуватися до Другого пришестя Христа. З одного боку, ми живемо в час, що передує приходу антихриста, і Бог готує нас до цього. Але з іншого боку, Бог готує щось протилежне. Інша мета Бога в цій війні − знищити дух антихриста в Москві й навіть в Україні, де у багатьох досі залишився радянський світогляд».
Читайте також:
При цьому Кореневич тут же вказує на те, що Бог любить російський народ, і закликає американців усвідомити дух гноблення, який заволодів багатьма в Кремлі. Він додає, що ми повинні молитися «про руйнування сатанинських установок в умах людей».
Оскільки ми досягли річної позначки найбільшої та найруйнівнішої сухопутної війни за останні 80 років, давайте молитися, щоб Єрусалимський мир зійшов на Україну. Кореневич додає: «Це моя молитва в ці важкі дні війни і після, що б не сталося».
