Олігархія (по-грецьки – «влада небагатьох», від ὀλίγος – «небагато» і ἀρχή – «влада») – політична система, за якої влада зосереджена в руках порівняно нечисленної групи людей, непідзвітних будь-кому.
Олігархами можуть бути лідери монопольно правлячої політичної партії (наприклад – політбюро в СРСР). Або – рада військових (подібно до чилійської хунти, від іспанського junta – «збори»). Або ж – група найбільш заможних громадян (така форма олігархії називається плутократією, від давньогрецької πλοῦτος – «багатство» та κράτος – «правління») тощо. Біблійним прикладом олігархії є Синедріон.
Коли олігархічному угрупованню вдається взяти під свій контроль всі гілки влади (виконавчу, законодавчу і судову), замінивши цим систему стримувань і противаг на «вертикаль влади», формується тоталітарна система управління суспільством.
Тоталітаризм (від латинського totalitas – цілісність, єдність) – політична система, у якій держава прагне повного (тотального) контролю за всіма без винятку правовими сферами. Біблійними прикладами тоталітаризму є держави, які обожнюють своїх правителів – чи то єгипетський фараон, чи вавилонський цар, чи римський імператор. Сучасний тоталітаризм також, як правило, ґрунтується на культі національного вождя.
Ознакою тоталітаризму є повна централізація влади з урахуванням силових структур. Для утримання тоталітарного контролю над суспільством влада переслідує будь-які прояви індивідуальності (відмінності в поведінці) і навіть вільнодумства (відмінності в думках). Все має бути однаково.
Читайте також:
Найбільш відомою із сучасних форм тоталітаризму є фашизм (від латинського fascis – «зв’язка», «пучок»), коли всі сфери влади та суспільства підконтрольні лише одній політичній партії. Ханна Арендт (1906-1975), видатний експерт у галузі тоталітаризму, стверджує, що основною ознакою фашизму може бути наявність потужного пропагандистського апарату, що формує культ ненависті до внутрішнього чи зовнішнього ворога (як реального, так і вигаданого).
