Археологи дослідили ассирійську облогу, створену в 701 році до нашої ери для захоплення міста Лахіш, і дійшли висновку, що на будівництво довжиною 80 метрів знадобилося близько 19 тисяч тонн каменю. За їхніми розрахунками, ассирійці могли побудувати насип за 20-25 днів, після чого дерев’яними дошками підняли таранні машини до міських стін і взяли його.
Джерело: hromadske.radio
У 10 ст. до н. е. на території сучасного Північного Іраку виникло Новоассирійське царство. Протягом наступних двох століть ця держава швидко розширювалася завдяки вдалим військовим походам і обкладанням великої данини з підкорених народів. Царство розквітло на початку 7 ст. до н. е. коли Ассирійська держава простягалася від Центральної Анатолії та Єгипту до Перської затоки та Західного Ірану. Однак після розквіту царства настав повний політичний крах, який стався близько 609 р. до н. е.
Наприкінці 8 ст. до н. е. під час походу проти Юдейського царства в 701 р. до н. е. на шляху до Єрусалиму ассирійське військо підійшло до міста Лахіш. Розташоване на високому пагорбі й оточене стіною місто було практично неприступним, тому ассирійці побудували насип для облогових машин. Проломивши стіну, війська Синнаххеріба розправилися з ватажками повстанців, пограбували місто і взяли в полон мирних жителів. Ця подія відображалася не тільки в письмових джерелах, а й у предметах мистецтва — ассирійських рельєфах, виявлених під час розкопок Ніневії. Залишки масштабної інженерної споруди, що дозволила взяти місто, археологи виявили в 1930-х роках, але її дослідження тривають.
Йосеф Гарфінкель з Єврейського університету в Єрусалимі разом з вченими з Ізраїлю та Сполучених Штатів досліджували ассирійську облогу, побудовану для захоплення Лахіша. Дослідники порівняли інформацію з Біблії, ассирійських рельєфів і аккадських текстів, а також під час археологічних розкопок, щоб з’ясувати, як і з чого був побудований величезний насип. Археологи дійшли висновку, що будівництво насипу почалося у найвіддаленішому від стін фортеці місці, щоб захистити робітників від стріл лучників і ядер, випущених з пращ. Камінь для цієї споруди добували, очевидно, в безпосередній близькості сотні робітників, які працювали цілодобово в кілька змін. За підрахунками вчених, довжина насипу з ухилом близько 23 градусів становила близько 80 метрів, а ширина – близько 5 метрів (ширина основи насипу збільшувалася в міру наближення до фортечної стіни приблизно до 35 метрів). На будівництво пішло близько 9728 кубометрів матеріалу, тобто понад 19 тисяч тонн каменю. Археологи вважають, що робітники шикувалися в три-чотири ланцюги й передавали один одному камені середнього розміру (близько 6,5 кілограмів).
Будівництво насипу могло зайняти 20-25 днів. Потужні Г-подібні дерев’яні або плетені щити, ймовірно, споруджували для захисту будівельників від стрільців. У нижніх частинах таких важких щитів могли бути отвори, через які скидали каміння. Крім того, ассирійські лучники й пращники могли обстрілювати стіни фортеці, тримаючи в страху захисників міста.
Читайте також:
Насип був побудований для того, щоб підняти ассирійські тарані машини до міських стін. Проте верхню частину такого кам’яного насипу довелося вирівняти. За словами археологів, ассирійці використовували для цього дерев’яні дошки. По цих дошках до фортечної стіни притягнули важкі облогові машини, які зрештою зруйнували її.
