Згідно з недавнім дослідженням Університету Агдера в Норвегії, молоді норвезькі мусульмани та християни «ретельно обмірковують, яким релігійним контентом вони діляться в соціальних мережах, щоб уникнути соціальної ізоляції та конфліктів» і не упустити можливості працевлаштування.
Джерело: evangelicalfocus
Доценти кафедри соціології та соціальної роботи Університету Агдера Рональд Майора Сіннес та Ірен Трісснес взяли інтерв’ю у 25 молодих людей (13 жінок та 12 чоловіків) у віці від 16 до 35 років, які є активними членами двох мусульманських та двох християнських громад-меншин в Осло: Еріт і китайської церкви та двох мусульманських мечетей.
Мета дослідження − «вивчити, як молоді мусульмани та християни з етнічних меншин в Осло розмірковують про використання соціальних мереж як спосіб представити себе та свою релігійність».
Автори дослідження розділили респондентів на 3 групи: ті, хто уникає ділитися чи публікувати що-небудь пов’язане з релігією у соціальних мережах; ті, хто ««зберігає чітке розмежування між тим, як вони представляють себе в різних групах, у яких беруть участь»; та ті, хто ділиться релігійним контентом.
Страх стигматизації
Ті, хто утримується від висловлювання своїх релігійних переконань та ідентичності у соціальних мережах, «в основному є чоловіками, і у них були різні причини утримуватися від цього», йдеться у дослідженні.
Більшість із них «бояться бути виключеними зі спільноти друзів і отримати стереотипні погляди та характеристики», − зазначає Сіннес.
Однак, якщо «християни особливо бояться негативного обговорення або критики з боку друзів, які не були релігійними», то мусульмани, особливо хлопці, «схильні до подвійної стигми, коли страх бути поміченими як екстреміст чи терорист також вступає в гру», − додає професор.
Крім того, ще однією «причиною, через яку інформанти утримувалися від публікації постів релігійного змісту, був страх обмежити свої кар’єрні можливості», − наголошується у дослідженні.
Один з респондентів опитування, мусульманський молодіжний лідер, пояснює, що «це через мою професійну ситуацію. Я працюю у фінансовому середовищі, якого в Норвегії дуже мало, і це певною мірою кар’єрне самогубство».
Інше дослідження, проведене в Норвегії у 2019 році департаментом досліджень церкви, релігії та філософії KIFO, також показало, що згадка релігійної діяльності (як мусульманської, так і християнської) у резюме знижує шанси бути викликаним на співбесіду, повідомляє CNE.news.
Поділ релігійних та нерелігійних друзів
Друга група респондентів − це ті, хто «не хотів показувати свій публічний профіль у соціальних мережах іншим членам громади, бо боявся, що за їхнім профілем стежитимуть дорослі та релігійні лідери», пояснюється у дослідженні.
«У рамках релігійної групи вони могли ділитися релігійним контентом, але не було жодної інформації про їхнє соціальне життя поза громадою».
Згідно з дослідженням, «у соціальних мережах загалом вони не ділилися релігійним контентом зі своїми друзями та видаляли всі запити на дружбу від дорослих членів громади. Їхні медіальні самопрезентації виглядають чітко розділеними, а друзі розсортовані за різними групами».
Різні причини обміну контентом
У дослідженні наголошується, що у християн та мусульман різні мотиви ділитися релігійним контентом у соціальних мережах.
«Для християн це було пов’язано в основному з бажанням показати свою релігійну приналежність друзям, а для мусульман це було пов’язане з протистоянням і зміною негативного образу ісламу в норвезькому суспільстві».
Всі респонденти, які вирішили поділитися релігійним контентом, «обережно ставляться до того, чим вони вирішили поділитися», йдеться в дослідженні.
Читайте також:
До того, «мусульманські дівчата менш неохоче ділилися релігійним контентом у соціальних мережах, ніж мусульманські хлопці, а дівчата в поточному дослідженні, які найбільше явно виступали за те, щоб ділитися релігійним контентом у соціальних мережах, були тими, хто носив хіджаб».
