Сучасна людина живе у світі, де пластик присутній майже скрізь — від упаковки продуктів до одягу й побутових речей. Навіть після утилізації пластик не зникає, а розпадається на дрібні частинки, які несе вітер, вода і… наші власні легені та шлунки.
Джерело: CBN News
Невидимий ворог у нашому тілі
Мікропластик — це частинки, менші за 5 мм, а нанопластик ще дрібніший, невидимий навіть під звичайним мікроскопом. Для їх виявлення потрібне високоточне обладнання.
Дослідження показують, що ці частинки виявляють у нирках, серці, легенях, мозку й навіть у чоловічих статевих залозах. Особливо тривожить науковців той факт, що мозок накопичує у рази більше мікропластику, ніж печінка чи нирки.
Нещодавно було виявлено: у мозку померлих пацієнтів із деменцією рівень мікропластику був у 10 разів вищим, ніж у людей без діагнозу. Це напряму пов’язують із підвищеним ризиком когнітивного спаду.
Серце, гормони і рак
Кардіохірург Стівен Ґандрі попереджає: мікропластик у судинах підвищує ризик смерті від інфаркту чи інсульту, адже він діє як інородне тіло, що може блокувати кровотік.
Також мікро- і нанопластик:
-
порушує роботу кишкової мікрофлори, зменшуючи вироблення важливих сполук (наприклад, водню, що впливає на здоров’я клітин),
-
втручається у гормональний баланс, блокуючи дію естрогену та тиреоїдних гормонів,
-
пов’язується з підвищеним ризиком розвитку раку.
Як зменшити вплив?
Експерти радять:
-
Замінити пластикові пляшки на скляні або металеві.
-
Не залишати воду у пластику під сонцем чи в гарячому авто.
-
Не гріти їжу в пластикових контейнерах і не зберігати її там тривалий час.
-
Не використовувати тефлонові та інші антипригарні сковороди.
-
Замінити пластикові дошки для нарізання на дерев’яні.
-
Обирати одяг із натуральних тканин, рідше прати синтетику.
Читайте також:
