Лежав Ісус, народжений у яслах,
Комусь всміхався лагідно вві сні.
В хліві давно лампадка вже погасла.
Снувала тінь по глиняній стіні.
А десь внизу під яслами лежало
Таке ж маленьке немічне ягня.
Спокійно спало. Спало і не знало,
Яка то доля випаде з-за дня.
Ось виросте – і зв’яжуть його люди,
За гріх чужий у жертву принесуть…
А чи не так з Ісусом потім буде,
Коли Його за гріх мій розіпнуть?..
Більше поезії Юрія Вавринюка:
Юрій Вавринюк
Схожі статті
