Переважна більшість українців підтримує збереження партнерських відносин із Польщею та виступає за мирне врегулювання історичних суперечок між двома народами. Про це свідчать результати нового соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного в червні 2026 року.
Українці не хочуть політизації історичних питань
Згідно з результатами опитування, 90% респондентів підтримують конструктивний підхід до обговорення складних сторінок українсько-польської історії.
Більше половини опитаних (57%) вважають, що кожен народ має право самостійно визначати власних історичних героїв, а інші держави не повинні втручатися в ці питання. Ще 33% переконані, що спільне бачення історії можна виробити завдяки роботі фахових істориків і наукових комісій, а не політиків.
Соціологи зазначають, що така позиція є домінуючою в усіх регіонах України. Водночас лише незначна частина громадян підтримує конфронтаційний підхід до історичних дискусій із Польщею.
Ставлення до поляків залишається позитивним
Дослідження також показало, що українці загалом зберігають доброзичливе ставлення до польського народу.
За шкалою соціальної дистанції, де нижчий показник означає більшу близькість, у 2025 році ставлення до поляків становило 4,1 бала. Після початку повномасштабного вторгнення Росії цей показник суттєво покращився: у 2022 році він знизився до 3,0, а у 2023 році — до 2,9 бала.
Соціологи пояснюють це вдячністю українців за підтримку, яку надала Польща після початку великої війни. Водночас певне охолодження відносин у 2024–2025 роках пов’язують із блокуванням українського кордону польськими протестувальниками.
Попри це, показники повернулися до рівня, який свідчить про толерантне та загалом позитивне ставлення українців до поляків.
Більшість українців не поділяє антипольських настроїв
Виконавчий директор Київський міжнародний інститут соціології Антон Грушецький наголосив, що в українському суспільстві фактично відсутні впливові сили, які будують свою діяльність на антипольській риториці.
За його словами, українці не прагнуть нав’язувати Польщі власне бачення історії, але й не підтримують спроби нав’язати Україні польське трактування минулого.
Він підкреслив, що історичні питання мають залишатися сферою роботи істориків, а не використовуватися для політичної боротьби чи мобілізації електорату.
Ставлення до ОУН-УПА змінилося
Окремий блок дослідження стосувався оцінки діяльності Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія.
Якщо у 2013 році майже половина українців негативно оцінювала діяльність ОУН-УПА під час Другої світової війни, то у 2025 році частка таких респондентів скоротилася до 8%.
Натомість 37% опитаних висловили позитивне ставлення до діяльності українського визвольного руху, а половина респондентів зазначила, що не може однозначно оцінити ці історичні події.
Соціологи закликають дивитися в майбутнє
У КМІС наголошують, що українці та поляки мають як складні, так і героїчні сторінки спільної історії. Водночас майбутнє двох народів не повинно будуватися на взаємних претензіях через події минулих століть.
Соціологи застерігають, що погіршення українсько-польських відносин вигідне насамперед Росії, яка зацікавлена у послабленні співпраці між двома сусідніми країнами.
На думку дослідників, історичні суперечки мають вирішуватися через діалог, наукові дослідження та взаємну повагу, а не через політичне протистояння.
