Чому нам так важко прощати? Чому важко відпускати кривду? Чому так важко терпеливо зносити несправедливість? Чому ми вимагаємо відплати тепер і негайно? Тому що, насправді, не дуже віримо, що в кінці історії буде точно Божий суд для всіх. І ніхто його не уникне. І кожен понесе відповідальність за свої вчинки і отримає відплату за те, що робив за життя.
Та часто нам щось дуже слабо в це віриться. І тому ми реагуємо на несправедливість так, немов би без нашого власного суду кривда просто зійде іншим з рук. Одне слово, ми забуваємо за Бога і за те, що Він воскресить останнього дня всіх, хто жив коли-небудь на цій землі і кожен стане перед Ним на непідкупний та безсторонній суд. І сухим з води вийти не зможе ніхто.
Однак, ця істина не завжди є такою очевидною для нас. І в нас з’являється спокуса помсти й самосуду, замість того, щоб віддати справу в Божі руки. Та якби ми знали точно, що суд неодмінно буде і день відплати настане, ми б не з’їдали себе так сильно, коли в цьому світі хтось залишається безкарним, знаючи, що врешті-решт ніхто не уникне праведної Божої заплати.
Наостанок зазначу, що в жодному разі не закликаю до пасивності. Навпаки, ми повинні боротися зі злом і добиватись справедливості, але не втрачаючи водночас мир і не забувати про прощення. Тому що в цьому світі неможливо досягнути абсолютної справедливості. І ми завжди повинні бути готові до того, що далеко не кожний кривдник буде наказаний за свого життя.
Читайте також:
Достатньо згадати одного з найбільших покидьків ХХ ст. Адольфа Гітлера, який уник правосуддя, наклавши на себе руки. Від того, що він просто фізично помер, моральне почуття аж ніяк не задовольняється, хоча фізична небезпека з його боку вже нікому не грозить. Для порівняння: інший нацист Адольф Айхман таки постав 1961 року перед Ізраїльським судом і отримав вирок і смертну кару. І наче померли обидва, але є різниця: один помер без суду. Ось чому таким важливим є біблійне вчення про останній суд. Без нього увесь наш моральний лад опиняється під питанням. Тому що людська мораль немає і не може мати матеріального обгрунтування. Її основи й коріння – в надприродних релігійних засадах.
