Галілео ді Вінче́нцо Бонаюті де Галілей (італ. Galileo di Vincenzo Bonaiuti de ‘Galilei; 15 лютого 1564 — 8 січня 1642) — італійський мислитель епохи Відродження, засновник класичної механіки, фізик, астроном, математик, поет і літературний критик, один із засновників експериментально-теоретичного природознавства.
Згідно з популярною легендою досить пізнього походження (XVIII століття), церковники притягнули Галілея до суду за прихильність вченню Коперника і пропаганду теорії обертання Землі. Під тортурами і зі страху перед карою вчений був змушений публічно відректися від своїх ідей, але після винесення вироку він привселюдно проголосив: «І все-таки вона крутиться!». За що, нібито, і був відправлений на вогнище. Важко уявити собі версію, яка була б більш далека від реальності, ніж ця.
Публікація книги Галілея «Діалог про морські приливи та відливи» була офіційно схвалена Римським папою Урбаном VIII. Понтифік лише порахував таку назву надмірно скромною для праці про світоустрій і повелів змінити назву на «Діалог про дві найголовніші системи світу». Емпіричний підхід до природознавства отримував все більшу підтримку серед католицьких ієрархів, і Папа ставився до нього досить доброзичливо.
Проте, богослови аристотелівського толку не бажали втрачати свій авторитет. Особливе занепокоєння з їхнього боку викликало створення прецеденту, що Галілей, не маючи священного сану, намагався формулювати принципи тлумачення Святого Письма. Це тхнуло протестантизмом.
Слухання «Справи Галілея» відбулося в 1633 році, тобто через цілих двадцять чотири роки після публікації «Нової механіки» Кеплера (1609), на підставі якої вже друге покоління астрономів розраховувало рух планет. Так що питання про те, що, навколо чого і як обертається, на порядку денному вже давно не стояло. Справа мала явно політичне, а не наукове підгрунтя.
Більш того, Флоренція в ті роки не підкорялася Риму. Вченому ж було вже під сімдесят. Похилий вік, проблеми зі здоров’ям, а також вируючі в Європі епідемія чуми й тридцятирічна війна були достатнім виправданням для неявки за папським викликом. Так що вже сам той факт, що Галілей все-таки пустився в настільки ризиковану подорож, свідчить, що він пішов на це добровільно, не бажаючи позбутися прихильності Священного престолу.
Несамовиті образи типу картин Лорана «Галілей в тюрмі», Банті «Галілей перед Інквізицією» або малюнка Гойї «Галілей в руках інквізиції» – породження куди більш пізньої (XIX століття) ідеологічної пропаганди. Насправді ж протягом усього слідства вчений гостював у службових апартаментах папського прокурора і користувався допомогою його кухаря і прислуги.
Спочатку вченому було пред’явлено звинувачення в порушенні нібито яке трапилося у 1616 р. щодо персональної заборони на використання праці Коперника (до часу суду вже тринадцять років як знову дозволеного з незначними редакторськими правками). Але в ході слідства з’ясувалося, що ніякого особистого розпорядження, що забороняє викладати вчення Коперника, Галілео ніхто не вручав. Довелося шукати інші провини.
Йдучи назустріч прагненню слідства зам’яти конфлікт, вчений не став виправдовуватися. Він погодився визнати, що його книга, в разі хибного тлумачення, могла б послужити до поширення єретичних ідей. (А яка не могла б – при спотвореному тлумаченні?).
Галілею звеліли з’явитися в монастир в покаянному лахмітті й, стоячи на колінах перед зборами кардиналів, вислухати вердикт: «Ми раді повідомити Вам, що Ви заслужили прощення, тому що, володіючи щирим серцем і непохитною вірою, відреклися».
На літню людину, виснажену далекою дорогою і слідчою тяганиною, було накладено суворе покарання у вигляді домашнього арешту на одній із заміських папських резиденцій. Через кілька місяців воно було замінено домашнім арештом на його власній віллі у Флоренції, і вчений відбув геть.
Читайте також:
До кінця своїх днів Галілей продовжував отримувати в колишньому розмірі призначену йому Урбаном VIII щедру дослідницьку пенсію і не припиняв наукової діяльності. Зокрема, книга «Бесіди й математичні докази про дві нові науки, що стосуються механіки й законів падіння» була видана ним саме в цей період.
Галілео мирно помер у власному ліжку в оточенні друзів 8 січня 1642 року, тобто через дев’ять років після горезвісного «судилища».
Обертання Землі, проголошене ще древніми піфагорійцями, але категорично відкидається послідовниками Арістотеля, було відкрито як фізичне явище лише в XIX столітті Жаном Фуко. Сталося це 8 січня 1851 року, рівно через 209 років з дня смерті Галілея.
