Сибірські бурундуки знаходяться в самому низу харчового ланцюжка. Буквально всі, від змій і до лисиць, мріють роздобути бурундука на обід. А бурундуки, тим часом призвичаїлися використовувати одного зі своїх ворогів для власного захисту.
Коли сибірський бурундук знаходить мертву змію, логічно, що в першу чергу він обережно переконається, що змія дійсно мертва. Переконавшись, він розжовує шкуру мертвої змії, а потім, втирає розжовану шкуру у своє хутро. Крім цього, бурундуки змащують себе зміїним послідом і сечею. Польові дослідження показали, що бурундуки використовують для цієї мети чотири види змій, ігноруючи при цьому жаб, птахів або ящірок.
Подальші польові дослідження пояснили подібну дивну поведінку. На обмазаних таким чином бурундуків рідше нападають змії. Зміїний запах може також відлякувати від бурундуків інших хижаків. Захисний механізм бурундука викликає питання, на які важко буде відповісти прихильникові теорії про те, що світ виник випадково. Яким чином бурундуки дізналися, що в шкурі смертельного ворога вони зможуть залишатися непоміченими цим ворогом?
Додуматися до цього, а потім – подолати природний страх перед ворогом, нехай і мертвим, – для розуму бурундука це здається непосильним завданням. Але зовсім нескладним для розуму Творця, який створив усе на світі, і навчив бурундуків захищатися. Так само як Він захищає нас від диявола, старого змія, через Сина Божого, Ісуса Христа.
Читайте також:
Псалом 7:11
«Щит мій у Бозі, Який чистих серцем».
Джерело: День з Творцем
