Згідно з останніми даними, отриманими внаслідок опитування компанією Gradus Research, українська громадськість виявила різні підходи до проблеми домашнього насильства. Результати дослідження відображають різноманітність у поглядах та готовності втручатися у випадках конфліктних ситуацій в сім’ях.
Джерело: life.pravda
У звіті зазначається, що більшість українців (75,2%) вбачають потребу у реакції з боку сторонніх осіб на випадки домашнього насильства, що вчиняється батьками проти дітей. Це вказує на високий рівень громадської свідомості стосовно цієї проблеми та бажання діяти для запобігання подібним ситуаціям.
За результатами дослідження виявлено, що лише 7,4% опитаних вбачають методи виховання виключною відповідальністю батьків і, зважаючи на це, не мають наміру втручатися у подібні ситуації. Додаткові 7,8% визнають проблему насильства, але не бачать необхідності звертатися за допомогою, тоді як 9,5% вважають, що такі звернення неактуальні на цей час.
Згідно з результатами опитування, більшість українців (63,8%) визнають право підлітків, що стали жертвами домашнього насильства, на звернення по допомогу. Таке ставлення підтримали 71,2% жінок та 55,7% чоловіків, що брали участь в опитуванні.
Дослідження показало, що лише 18,4% учасників мають чітку стратегію дій у випадку стикнення з насильством. Близько 53,5% володіють лише приблизним уявленням, тоді як 22,4% визнали, що не знають, як вчинити.
Більша частина учасників опитування (54,2%) вказали, що реагуватимуть на випадки насильства через звернення до поліції. Ще 41,7% вважають, що в таких ситуаціях слід спитати жертв, чи потребують вони допомоги, а 12% готові відволікати агресора, а 9,8% розглядають фізичне втручання.
Крім того, 59,8% опитаних відзначили, що в подібній ситуації вони ймовірно або точно звернулися б по допомогу, тоді як 22% не зверталися б за допомогою. З цієї групи, більшість (64,3%) віддають перевагу зверненню до поліції, а 49,7% звернулися б до “гарячої лінії”.
Читайте також:
Також за результатами опитування, понад 42% респондентів вказали на небажання у зверненні за допомогою через боязнь розкриття родинних проблем. Тим часом 36% впевнені у своїй можливості самостійно розв’язувати ці питання.
